У боях із російськими окупантами загинув львівський боксер Олександр Сукневич. Захисник разом із побратимами з 42-ї окремої механізованої бригади оперативного командування “Захід” Сухопутних військ ЗСУ давав відсіч ворогові на одному з найгарячіших напрямків – Бахмутському. Але тепер йому назавжди 25 років.
Олександр був вихованцем Львівської школи боксу, тренувався під керівництвом Василя Шана. Ставав неодноразовим призером та переможцем чемпіонатів області, був кандидатом у майстри спорту України з боксу.
Після школи Сукневич вступив до Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського на кафедру фехтування, боксу та національних єдиноборств. А отримавши диплом, спортсмен вирішив пройти військову службу, базувався у Яворові та Рівному. Однак згодом його довелося звільнити із армії за станом здоров’я.
Повернувшись додому та до цивільного життя, Сукневич працював торговим представником у Львові. Допомагав мамі у благодійному фонді “Для добра”, який дбає про бездомних тварин міста.
Однак після початку повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 року Олександр повернувся на службу, поповнивши лави 42-ї окремої механізованої бригади оперативного командування “Захід”.
Останнім часом разом зі своїми побратимами боксер виконував бойові завдання на Донеччині, на Бахмутському напрямку. А речник 42-ї бригади розповідав, що російські окупанти скидають на бліндажі наших військових сльозогінний та якісь інші отруєні гази.
2 січня 25-річний Олександр вступив у свій останній бій. А за шість днів у Львові рідні та близькі попрощалися зі своїм героєм.
“Важко, до нестями важко у ці дні. У день, коли Оля і Льоня отримали страшну звістку про загибель свого сина Сашка. Крик матері, сльози батька, назавжди закарбуються в наших серцях. Небо закрилось над батьками. Багато людей передзвонило, написали у ці дні. Слова співчуття, пошепки, від самого серця лунали звідусіль”, – розповіла Наталія, яка знайома із сім’єю воїна.
“Олю, Льоню, ми плачемо разом з вами… Ваш син Сашко назавжди залишиться у наших серцях людиною світлої душі, усміхненим і позитивним”, – додала Наталя.
Оплакують Олександра і в благодійному фонді “Для добра”: “Саня рятував усіх. Саня був героєм не тільки на війні, але завжди, протягом усього свого життя. Саня був завжди радісний і усміхнений, як би погано на душі не було. Завжди вмів підняти настрій кожного, кому було важко. Росія забрала його життя. Росія зруйнувала ще одну сім’ю. Росія зруйнувала наші життя, забрав життя того, кого ми любимо”.
“Ось таким ти і залишишся в наших серцях – завжди усміхнений і життєрадісний… У грудях біль… Порожнеча на душі… Серце розірвано на маленькі шматочки. Ти з нами! Тільки дуже далеко…”, – не могла стримати свого болю мама Олександра Ольга.
