ЛЬВІВ1256

Власниця собаки просила призначити чоловікові суворе покарання.

Кам’янка-Бузький районний суд Львівської області виніч вироку чоловікові, який побив палицею сусідського собаку палицею. За жорстоке поводження з твариною суд призначив йому п’ять років позбавлення волі, однак звільнив від відбування покарання з іспитовим терміном на один рік. Про це йдеться у вироку суду від 16 вересня, пише Lviv.media.

За матеріалами справи, випадок стався 16 січня 2026 року близько 15:00 у селі Сапіжанка Львівського району. Чоловік підійшов до чорно-білого собаки на кличку Ґрета, схопив її лівою рукою за загривок та підняв. Після цього він дерев’яною палицею тричі вдарив собаку по голові та ще двічі по спині.

У собаки діагностували гематому голови, забій крижового відділу, а також забій і почервоніння ока.

У суді обвинувачений повністю визнав вину і розкаявся. Власниця собаки, натомість, просила призначити чоловікові суворе покарання.

Суд врахував, що чоловік раніше не був судимий, офіційно працює бригадиром у ЛКП «Львівелектротранс», позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, визнав вину і розкаявся. Його визнали винним за ч. 3 ст. 299 КК України — жорстоке поводження з твариною, яке призвело до тілесних ушкоджень.

Чоловікові призначили п’ять років позбавлення волі, однак звільнили від реального відбування покарання з випробуванням на один рік. Упродовж цього часу він має періодично з’являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Крім того, з чоловіка стягнули 4,8 тис. грн витрат на проведення судово-ветеринарної експертизи. Дерев’яну палицю, яку визнали речовим доказом, суд постановив знищити.

Серед працівників, яких перевіряє слідство, — асистенти вчителів і вихователів, учителі історії, фізкультури та математики, керівники гуртків і заступник директора з методичної роботи, пише Lviv.media

Правоохоронці розслідують можливу схему фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку в одному з ліцеїв Львова, що могло давати їм право на відстрочку від мобілізації.

За матеріалами слідства, у навчальному закладі працевлаштували 27 працівників, як могли не проводити занять та не виконувати своїх посадових обов’язків. Про це йдеться в ухвалі Галицького районного суду Львова від 16 вересня. В ухвалі суду не вказані номер чи назва ліцею — назву навчального закладу в тексті рішення приховали.

За версією слідства, службові особи закладів освіти могли організувати цілу схему отримання неправомірної вигоди від чоловіків призовного віку.

«Кримінальне провадження було зареєстроване на підставі рапорту співробітника УСБУ у Львівській області за фактом того, що службові особи закладів освіти у м. Львові та Львівської області зловживаючи владою та службовим становищем, всупереч інтересам служби, організували схему отримання неправомірної вигоди від осіб призовного віку шляхом забезпечення їх фіктивного працевлаштування в підконтрольні їм навчальні заклади, що відповідно надає останнім право на отримання відстрочки від призову підчас мобілізаці», — йдеться в ухвалі.

Правоохоронці також вважають, що така схема могла створювати передумови для нецільового використання бюджетних коштів навчальних закладів.

У межах розслідування правоохоронці отримали документи одного з ліцеїв Львівської міської ради. Йдеться про особові справи педагогічних працівників, накази про призначення на посади, військово-облікові документи, документи про освіту, штатний розпис та посадові інструкції за 2024–2026 навчальні роки.

Правоохоронці встановили 27 осіб, які, ймовірно, були фіктивно працевлаштовані у цьому навчальному закладі.

Серед них — асистенти вчителів та вихователів, учителі історії, фізкультури й математики, керівники гуртків, а також заступник директора з методичної роботи.

За оперативною інформацією, ці люди могли не проводити занять у ліцеї та не виконувати обов’язків, передбачених їхніми посадами. Водночас частина з них, як вказано в ухвалі, працювала як ФОП або неофіційно у приватних організаціях, які були їхнім фактичним основним місцем роботи.

У матеріалах суду також зазначено, що працівники, яких слідство вважає фіктивно працевлаштованими, могли передавати нараховану їм зарплату посадовим особам навчального закладу за прикриття такого працевлаштування.

Водночас в ухвалі не зазначено, хто саме з посадовців ліцею міг отримувати ці гроші, а також не йдеться про оголошення підозри конкретним працівникам навчального закладу.

Для перевірки обставин справи слідчі попросили надати доступ до інформації мобільних операторів щодо телефонних номерів осіб, яких перевіряють. Галицький районний суд Львова задовольнив клопотання.

В обласному госпіталі ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи після оновлення відкрили найсучасніше на Львівщині відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

У медзакладі облаштували два зали інтенсивної терапії, окрему палату для пацієнтів з інфарктом, яким зробили стентування, та ізолятор для важких пацієнтів з інфекціями, повідомив 17 вересня голова ЛОВА Максим Козицький.

За його словами, система моніторингу охоплює 20 ліжок: життєві показники всіх пацієнтів у режимі реального часу надходять на центральну станцію. Так медичний персонал може одночасно контролювати стан пацієнтів та оперативно реагувати на будь-які зміни. Тут є нові апарати ШВЛ, сучасна вентиляція, централізоване постачання кисню, медичного повітря та вакууму.

З обласного бюджету на оновлення відділення анестезіології та інтенсивної терапії спрямували понад 105 млн гривень.

У цьому медзакладі надають допомогу за понад 30 напрямами. Тут можна отримати екстрену, хірургічну, кардіологічну, нейрохірургічну, ортопедичну допомогу, інтенсивну терапію і пройти реабілітацію.

«Після завершення війни в Україні буде багато людей зі складними травмами та наслідками поранень. Ветерани у різні періоди життя знову потребуватимуть спеціалізованої допомоги. Побільшає пацієнтів із серцево-судинними та неврологічними ускладненнями. Тому треба думати не тільки про те, як система охорони здоровʼя має витримати війну. Треба вже зараз будувати систему, яка буде здатна працювати з її наслідками через пʼять, десять, двадцять років», – каже Максим Козицький.

Від початку повномасштабної війни у госпіталі надали допомогу понад 23 тисячам людей, які постраждали внаслідок російської агресії. Лише за вісім місяців цього року у медзакладі пролікували понад 5 тисяч пацієнтів.