Записи

Опубліковано

Заступниця директора Львівської філармонії звільняється через вплив голови облради в роботу оркестру

Заступниця генерального директора Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика Іоланта Пришляк заявила про звільнення у з’язку з втручанням керівництва Львівської обласної ради в діяльність оркестру. Про це Іоланта Пришляк повідомила у Facebook.

Причиною звільнення вона зазначила усне розпорядження керівника обласної ради заборонити виступ симфонічного оркестру на заході, куди, за її словами, голову місцевого самоврядування не запросили.

“Однією з визначальних підстав для мого рішення став телефонний дзвінок генерального директора філармонії, який повідомив про усне розпорядження голови обласної ради (йдеться про в. о. голови облради Юрія Холода, ‒ ред.) заборонити виступ симфонічного оркестру на заході, куди колектив був запрошений. Причиною, як мені повідомили, стало те, що голову обласної ради не запросили на цей захід і не надали йому слова”, ‒ написала Іоланта Пришляк.

“Під час нашої розмови наступного дня голова обласної ради запитав мене, чи бачила я сценарій заходу. Для мене це стало підтвердженням того, що предметом його втручання була не діяльність оркестру, а обставини, не пов’язані з його професійною роботою”, — підкреслила Пришляк.

Вона підкреслила, що оркестр є комунальною установою, яка перебуває у підпорядкуванні Львівської обласної ради. Однак вважає, що “жодна комунальна інституція не може бути інструментом реалізації особистих рішень посадової особи, яка тимчасово обіймає свою посаду”.

“За таких обставин я не бачу можливості продовжувати свою роботу в цій інституції та залежати від проявів особистих амбіцій, які не мають нічого спільного з принципами публічного управління”, — додала Пришляк.

Виконувач обов’язків голови облради Юрій Холод відреагував на допис Пришляк, зазначивши, що з великою повагою ставиться до неї та “щиро вдячний їй за понад 20 років праці та вагомий внесок у розвиток симфонічного оркестру”.

“Мені прикро, що виникла така дивна ситуація, що спонукала пані Іоланту написати заяву на звільнення з посади заступника директора. Якщо є питання чи непорозуміння, які потребують обговорення, я відкритий до конструктивного діалогу”, — написав він.

Холод запросив Пришляк та керівництво Львівської національної філармонії до спільної зустрічі, щоб “обговорити всі питання та знайти взаєморозуміння”.

Генеральний директор філармонії Ігор Муравйов наполягає, що «питання, які стосуються роботи державних і комунальних культурних інституцій, мають вирішуватися виключно шляхом професійного діалогу, взаємної поваги та в межах чинного законодавства».

«Як генеральний директор Львівської національної філармонії зроблю все можливе, щоб перевести ситуацію з площини публічної полеміки у площину конструктивної розмови. Саме такий формат дає можливість не лише знайти рішення, а й зберегти довіру — між людьми, між інституціями та в суспільстві», ‒ написав він.

Після того, як Іоланта Пришляк, яка також є головою правління Академічного симфонічного оркестру «ІNSO-Львів», опублікувала свій допис, у мережі з’явилось чимало постів на її підтримку.

Іоланта Пришляк також очолює правління Академічного симфонічного оркестру “INSO-Львів” (International Symphony Orchestra) Львівської національної філармонії.

Опубліковано

Президент Польщі закликав парламент заборонити червоно-чорний прапор ОУН-УПА

Президент Польщі Кароль Навроцький у день пам’яті жертв Волинської трагедії закликав законодавчо заборонити у Польщі червоно-чорний прапор ОУН-УПА. Навроцький у промові під час меморіальних заходів у селі Радруж, що неподалік кордону з Україною, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на RMF24

У своїй промові Навроцький окремо зупинився на тому, що вважає за необхідне законодавчо заборонити у Польщі червоно-чорний прапор ОУН-УПА.

“Ми не хочемо бачити його у Польщі – і я зроблю усе, щоб забезпечити, що його не буде у Польщі.

Я вірю, що польський парламент ухвалить відповідний закон – тому що це те саме, що прапор Blut und Boden (“Кров і земля”, німецьких нацистів – ред.). Це те, що він мав на увазі, і за ним була і є уся ідеологія українських націоналістів, які вбивали польських жінок і дітей”.

Навроцький наголосив, що звинувачує “не увесь український народ, а бандерівську ідеологію, тих, хто вбивали, і хто знову апелює до червоно-чорного стяга у 21 сторіччі”.

“Це не можна прийняти, тому що прославляння геноциду чи заплющування очей – це запрошення до нового геноциду”, – заявив президент Польщі.

У своїй промові Навроцький підкреслив, що загибель однієї з жертв у Радружі, польської 14-річної дівчини Ядвіги, “така ж сама смерть, як нинішніх 14-річних українців від рук бандитів Російської Федерації”.

Опубліковано

У Львові проведуть безкоштовні обстеження до Всесвітнього дня боротьби з вірусними гепатитами

У Львові до Всесвітнього дня боротьби з вірусними гепатитами проведуть серію безкоштовних профілактичних заходів для мешканців. Перший із них відбудеться 15 липня біля ТРЦ King Cross Leopolis.

Учасники зможуть безкоштовно пройти швидке тестування на вірусні гепатити B і C та ВІЛ, виміряти артеріальний тиск, зробити ЕКГ, отримати консультації медичних фахівців щодо профілактики інфекційних і неінфекційних захворювань, а також вакцинуватися відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень. Для дорослих буде доступне щеплення проти дифтерії та правця.

Також під час заходів проводитимуть майстер-класи з гігієни рук. Для дітей облаштують окрему інтерактивну зону з розмальовками, наліпками та іграми, а батьки зможуть отримати консультації щодо вакцинації дітей.

Графік заходів:

15 липня — біля ТРЦ King Cross Leopolis;
17 липня — парк імені Тадеуша Костюшка;
22 липня — Шевченківський гай;
24 липня — Парк культури;
26 липня — Золочів;
28 липня — площа Андрія Парубія;
31 липня — майдан святого Івана Павла ІІ Папи Римського, 1.

Організатори наголошують, що профілактика починається з простих кроків: регулярної перевірки стану здоров’я, вакцинації та своєчасного проходження обстежень.

Опубліковано

У Львові затримали ще чотирьох учасників нападу на ТЦК та поліцейських

Правоохоронці затримали ще чотирьох чоловіків за підозрою у нападі на військових та поліцейських у ніч на 9 липня у Львові. Наразі затриманим готують повідомлення про підозру. Про це повідомили на Facebook-сторінці Управління Служби безпеки України у Львівській області.

За даними СБУ, затриманими є: 21-річний і 45-річний мешканці Львова та двоє 28-річних військових, один з яких самовільно залишив військову частину. Паралельно у Львові судять ще одного 23-річного підозрюваного у нападі – теж військового в статусі СЗЧ.

“У ході досудового розслідування задокументовано, що фігуранти були найбільш активними учасниками події. Вони блокували рух службового автомобіля військовослужбовців, стрибали на ньому та пошкоджували транспортний засіб”, – мовиться у повідомленні.

Наразі затриманим готують повідомлення про підозру відповідно до вчинених злочинів за такими статтями Кримінального кодексу України: ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до восьми років.

Також за ст. 407 (самовільне залишення військової частини або місця служби). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до десяти років.

Наразі тривають слідчі та оперативні заходи для встановлення та притягнення до відповідальності всіх причетних осіб.

Опубліковано

У Львові завершують будівництво крематорію: печі для кремації вже встановили, восени планують тестовий запуск

У Львові на Голосківському кладовищі триває будівництво крематорію. Через сильні морози минулої зими терміни виконання частини робіт дещо змістилися.

Позатим, тут вже завершили загальнобудівельні роботи та на 70% — внутрішні. Також уже встановили печі для кремації і восени планують проводити пусконалагоджувальні роботи. Львівський крематорій стане першим в Україні об’єктом із новітнім європейським обладнанням.

«На крематорії активно проводять роботи. На 100% виконали загальнобудівельні роботи, на 70% завершено внутрішні роботи. Також дві печі для кремації, які ми отримали з Іспанії, уже встановлені, і восени плануємо їх тестово запускати в роботу. Розраховуємо, що в добу можна буде спалювати до 25 тіл», — повідомив Андрій Москаленко, перший заступник міського голови Львова.

Сьогодні на кладовищах Львова, в день відбувається від 4 до 15 поховань. Тому кремацію у Львові зможуть зробити і мешканці з інших міст.

 

Нагадаємо, роботи з будівництва крематорію на Голосківському кладовищі розпочали одразу ж після закладення капсули під будівництво — 2 січня 2025 року.

Проєкт будівлі крематорію на території Голосківського цвинтаря обрали на Всеукраїнському відкритому архітектурному конкурсі у 2021 році. Переможцем конкурсу став проєкт авторського колективу: Заботін Павло, Копейкіна Любов, Копейкін Віктор, Кобец Олена. Це команда архітекторів родом із Маріуполя, що працює у Берліні.

Сам проєкт крематорію лаконічний, квадратної структури 40 на 40 метрів — загалом 1600 м кв. Також передбачено колумбарний парк, який реалізують у наступних чергах.

Основним у проєкті є водяний басейн, що символізує ріку життя і вічність, та міст над ним, як метафора переходу між двома світами. Цей задум акцентує увагу на важливості останнього шляху, який має пройти покійний у супроводі близьких.

Будівля розташована на осі, яка веде від входу через символічний ліс до білосніжної зали прощання. Чорні об’єми крематорію та площі колумбарію підкреслюють контраст між життям і смертю, теплом і холодом. Простір організований так, щоб створити умови для глибокого емоційного усвідомлення моменту прощання.

Наскрізний прохід ділить будівлю на дві зони: технічну, де відбувається кремація, та вітальну з каплицею й адміністративними приміщеннями. Поєднання водного басейну та архітектурного рішення сприяє створенню атмосфери спокою і гармонії, дозволяючи близьким осмислити момент прощання в комфортних умовах.

Загальна вартість робіт з будівництва крематорію орієнтовно 170 млн грн. Роботи відбуваються за кредитні кошти, адже бюджетні кошти місто спрямовує на допомогу військовим і соціальні речі.

Натомість скільки буде коштувати кремація померлого — будуть розраховувати після запуску крематорію в роботу. Тариф визначатимуть відповідно до встановлених нормативів, з урахуванням роботи самих печей та всього обладнання крематорію. Орієнтовно це буде коштувати 4 — 5 тис. грн. А остаточне поховання померлого після кремації буде відбуватися за волевиявленням людей, які звертатимуться.

Опубліковано

У Львові судять підозрюваного у нападі на поліцейських на Сихові – військового в СЗЧ

У Львові розпочалося судове засідання щодо 23-річного Олега Гаврилова, якого підозрюють у нападі на поліцейських під час конфлікту на Сихові, що супроводжувався перекиданням автомобіля ТЦК.

За даними слідства, чоловік вдарив одного правоохоронця по голові, а іншому розпилив в обличчя газовий балончик. Йому інкримінують насильство щодо працівників поліції, санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі.

За інформацією джерел «Слідства.Інфо», Гаврилов є військовослужбовцем, який у березні 2026 року самовільно залишив військову частину, де служив оператором дрона в районі Краматорська.

Адвокатка підозрюваного каже, що Гаврилов травмувався під час затримання, зараз йому важко дихати і стояти.

Прокурор просить суд взяти його під варту без права внесення застави. Натомість адвокатка підозрюваного клопоче про домашній арешт.

На засіданні Гаврилов сказав, що визнає провину, водночас заявив, що нейтрально ставиться до обрання йому запобіжного заходу.

Під час засідання чоловік розповів, що служить у званні солдата в 53-й окремій механізованій бригаді, яку самовільно залишив у лютому цього року, де служив оператором дрона в районі Краматорська.

Нагадаємо, 8 липня у Сихівському районі Львова стався конфлікт між групою оповіщення ТЦК та перехожими, які почали втручатися в їхню роботу. Натовп оточив авто ТЦК та почав його нищити. Все це тривало близько шести годин: з 21:00 до 02:30.

Опубліковано

НБУ представив нову банкноту — дві тисячі гривень

Національний банк України 10 липня презентував нову банкноту номіналом 2000 гривень. На ній зображений поет, дисидент і перекладач Василь Стус, що загинув в радянському таборі в Пермській області в 1985 році.

На новій банкноті буде зображення видатного українського поета-шестидесятника Василя Стуса. На іншій стороні – філологічний факультет Донецького національного університету ім Василя Стуса.

Одним із ключових елементів дизайну нової банкноти НБУ буде стилізований тризуб, виконаний у стилі сучасної військової символіки. За задумом регулятора, традиційний державний символ на українських банкнотах набуває виразних рис емблеми Збройних сил України та має стати обовʼязковим елементом оформлення.

У Нацбанку пояснюють, що стилізований тризуб інтегрується з гаслом «Слава Україні – Героям слава», утворюючи єдиний ідеологічний образ. В основу концепції покладено шеврон, який військовослужбовці носять на лівому плечі форми. Його кольори та форма символізують військову стійкість, а сам знак, за задумом авторів, кодує слово «воля» та уособлює незламність і гідність українського народу.

Ще один художній елемент – образ сокола-боривітра, присвячений поколінню українських шістдесятників. За задумом авторів концепції, він символізує внутрішню свободу, моральний опір тоталітарному режиму та збереження української ідентичності в умовах радянських репресій.

Основою композиції стала мозаїка «Боривітер», створена художницею Аллою Горською у 1967 році для ресторану «Україна» в Маріуполі. Образ сокола-боривітра використано як метафору незламності: цей птах здатний тривалий час утримуватися на одному місці навіть під час сильного зустрічного вітру. У Нацбанку зазначають, що саме ця властивість символізує здатність шістдесятників відстоювати українську національну ідентичність і людську гідність попри політичний тиск та репресії.

Нова банкнота вшановує Василя Стуса – українського поета-шістдесятника, політв’язня СРСР, члена Української Гельсінської групи, одного з найактивніших представників українського дисидентського руху та борця за незалежність України у ХХ ст., лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно, 1991), Героя України (посмертно, 2005).

В 2019 році Нацбанк ввів банкноту номіналом у 1000 гривень. На ній зображений академік Вернадський.

Появу нових великих номіналів НБУ зазвичай пояснює зростанням цін і доходів населення: що вища інфляція та зарплати, то більше банкнот потрібно для одного розрахунку – а отже, зростають витрати на друк та обслуговування готівкового обігу.

Опубліковано

Novus відкриває перші магазини у Львові та Івано-Франківську

Після закриття мереж магазинів “Арсен” групи Євротек ритейлер Novus отримав дві точки у Львові та одну в Івано-Франківську, де раніше працювали магазини Арсен.

Магазини Novus у Львові почнуть роботу у серпні за адресами: вул. Зелена, 147 та проспект Червоної Калини, 60. В Івано-Франківську перший супермаркет мережі зустрічатиме покупців за адресою: вул. Миколайчука, 2 у вересні.

Мережа отримала від Антимонопольного комітету України (АМКУ) дозвіл на оренду цих активів групи Євротек. Для Novus це перший вихід на ринок Львова та Івано-Франківська, а також новий етап розвитку мережі в західних областях України.

Так, у супермаркеті на вулиці Зеленій, 147 (загальна площа понад 3 000 кв. м, а торгова – 1 761 кв. м) для покупців працюватимуть 6 лінійних кас, 8 кас самообслуговування (КСО) та 1 інфо-каса з двома робочими місцями.

Швидкий розрахунок у магазині на проспекті Червоної Калини, 60 (із загальною площею 2376 кв. м та торговою – 1500 кв. м) забезпечать 5 лінійних кас, 8 КСО та 1 інфо-каса, яка також поєднує в собі дві каси.

Масштабний касовий простір підготували й для мешканців Івано-Франківська. У новому супермаркеті на вулиці Миколайчука, 2 (із загальною площею 3106 кв. м та торговою – 1971 кв. м) швидкість сервісу гарантуватимуть 8 лінійних кас, 1 інфо-каса (на два робочі місця), а також 8 кас самообслуговування, які для зручності розділили за типом оплати: 2 для готівкового розрахунку та 6 – для безготівкового.

Novus працює в Україні з 2008 року, її розвиває компанія BT Invest із Литви. Станом на кінець червня 2026 року мережа налічує 173 локації у Києві, Київській області та інших регіонах України. Засновником і бенефіціаром групи є литовський підприємець Раймондас Туменас.

Опубліковано

СБУ та Нацполіція «по гарячих слідах» затримала чоловіка, який напав на правоохоронців у Львові

Служба безпеки та Національна поліція протягом доби встановили і затримали у Львові чоловіка, якого підозрюють у побитті поліцейського 8 липня цього року.

Як з’ясувало розслідування, фігурантом є 23-річний львів’янин, який перебував серед осіб, котрі спочатку заблокували службовий автомобіль українських захисників, пошкодили його, а потім перевернули.

Подія сталася на проспекті Червоної Калини у Львові під час виконання військовими та поліцейськими заходів з оповіщення.

Під час спроб співробітників Національної поліції припинити злочинні дії, учасники натовпу почали чинили активний опір правоохоронцям. Зокрема, один із фігурантів напав на поліцейського і завдав йому тілесних ушкоджень.

Наразі вирішується питання щодо повідомлення затриманому про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:

  • ч. 2 ст. 345 та(насильство щодо працівника правоохоронного органу);
  • ч.4 ст. 296 (хуліганство вчинення із застосуванням вогнепальної, холодної зброї чи інших спеціально заготовлених предметів).

У межах кримінального провадження, розпочатого за фактом перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період – ч.1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України, триває комплекс слідчих та оперативних заходів.

Наразі правоохоронці встановлюють усіх осіб, причетних до масових заворушень, а також до вчинення протиправних дій щодо військовослужбовців Збройних сил України та працівників Національної поліції.

Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх учасників нападу на українських захисників. Зловмисникам загрожує до 8 років тюрми.

Презтдент Зеленський вже отримав деякі деталі про інцидент від голови МВС та розраховує, що правоохоронці розберуться із ситуацією. А також очікує, що Міноборони “виконає обіцяне”, повідомляє РБК-Україна.

“На мій погляд, історія дуже погана. І дуже погане ставлення до людей у військовій формі. Так не має бути”, – сказав президент.

Опубліковано

На Львівщині переселенець із вісьмома вихованцями вирощують херсонські кавуни

Валерій Чупилко разом із вісьмома вихованцями родом з Херсонщини Олешківської громади. У 2023 році вони тікали з окупації та переїхали в Броди на Львівщину. Сьогодні родина відновлює справу, якою займалися на Херсонщині — землеробство, а особливо — вирощування кавунів, розповідає Суспільне.

Херсонська родина висаджує кавуни у Бродівській громаді. До початку повномасштабного вторгнення родина Чупилків займалася землеробством у рідному селі Костогризове на Херсонщині. Валерій каже, що зараз навчає аграрної справи своїх вихованців, аби вони мали практичні навички для життя.

“Я намагаюся навчити дітей всьому, чого я вмію, тобто цій справі. Через два тижні буде готова картопля, вона під волокном. Все, що я вмію, вони теж мають. Тому що життя — це така штука, ти маєш вміти все”, — каже Валерій Чупилко.

Чоловік розповідає, професійно кавуни садять вперше цього року. Позаминулого року врожаю не було через неякісне насіння, а минулого сезону садили в невеликій кількості — для себе. Кавуни виросли вагою по 8-12 кілограмів.

Валерій Чупилко разом із вісьмома вихованцями родом з Херсонщини Олешківської громади. У 2023 році вони тікали з окупації та переїхали в Броди на Львівщину. Сьогодні родина відновлює справу, якою займалися на Херсонщині — землеробство, а особливо — вирощування кавунів.

Херсонська родина висаджує кавуни у Бродівській громаді. До початку повномасштабного вторгнення родина Чупилків займалася землеробством у рідному селі Костогризове на Херсонщині. Валерій каже, що зараз навчає аграрної справи своїх вихованців, аби вони мали практичні навички для життя.

“Я намагаюся навчити дітей всьому, чого я вмію, тобто цій справі. Через два тижні буде готова картопля, вона під волокном. Все, що я вмію, вони теж мають. Тому що життя — це така штука, ти маєш вміти все”, — каже Валерій Чупилко.

Для висадки розсади використовують спеціальне пристосування — “крабик”. Аби кавуни встигли дозріти в умовах західного клімату, на полі облаштовують мінітеплиці під плівкою. Урожай планують зібрати у серпні. Валерій пояснює: на Львівщині ґрунт відрізняється від південного, тому доводиться пристосовуватися до інших умов роботи.

“Це називається “крабик”. Можна садити руками, але це треба нагинатись, воно плівку рве. В нас вдома (на Херсонщині, ред.) пісок, у нас краще вдома виходить”, — каже Валерій.

Валерій виховує дітей самотужки — його дружина померла ще до початку повномасштабної війни. Перших дітей подружжя взяло на виховання у 2010 році.

“Перших дітей ми взяли з дружиною ще в десятому році. Потім потихеньку: спершу було ще двоє, а потім ще додавалося, додавалося… Взагалі, зараз зі мною восьмеро вихованців”, — каже чоловік.

фото: Суспільне

В окупації на Херсонщині родина прожила півтора року. За словами Валерія, під час перебування в селі російські військові проводили допити, зокрема і неповнолітніх дітей.

“В окупації ми були півтора року. І пережили. Не знаю, як пережили. Якби не забирали, то всі б, може, жили, а так мене забирали росіяни. Пакет на голову — і повезли. То ми трошки знаємо, що таке росіяни. Дітям так само допити робили, не насильно, а просто спитали: чим ви займаєтеся, чого ви туди їздите, що ви тут робите, чи батько там поганим не займається”, — розповідає переселенець.

Усе майно та сільськогосподарську техніку родини у Костогризовому розікрали. Нову техніку чоловік придбав тут. Каже, що старші сини вже вміють керувати трактором.

“Тут купили трактор і все приладдя до нього, тобто культиватори, копалки, косарки — тут усе є. Те, що було вдома в нас, тепер є і тут. Вдома вже нема нічого, покрали. В мене тільки декілька років не було трактора, а це я кредит взяв трохи, трохи мали зароблені гроші”, — каже чоловік.

На запитання, чи можливо перевірити якість та стиглість кавуна за допомогою стукоту, фермер відповідає — метод дієвий, але потребує досвіду. Каже: “Треба народитись у Херсоні з кавунами”.