Історія Сашка з Донеччини, якого виховує бабуся, об’єднала тисячі людей: лише за два дні вони зібрали кошти на квартиру для родини. Про нове житло Сашко та його бабуся дізналися у день народження хлопчика, йдеться в матеріалі Радіо Свобода.
«Купи мені ролики», – просив восьмирічний Сашко свою бабусю у львівському секонд-хенді, але та сказала, що не може. Цю розмову почула волонтерка Ольга Євдокимова і купила хлопчикові омріяні ролики.
Того ж дня Ольга розповіла про випадкову зустріч у соцмережах. І сталося диво…
Ольга Євдокимова – волонтерка. Після початку повномасштабної війни вона перевезла з-за кордону понад 200 автомобілів для українських військових, а нині – одна з тих, хто допомагає переселенцям у модульному містечку у Львові.
11 травня Ольга зайшла до секонд-хенду. Перед новим завозом ціни тут були найнижчі, тож покупці розглядали одяг, взуття, речі для дому, пригадує вона. Ольга помітила хлопчика, який просив бабусю купити йому вживані ролики, але та відмовилася. Так Ольга познайомилася із восьмирічним Сашком. Вона розпитала його, звідки він і де живе, та купила йому омріяні ролики.
Сашко родом із Донеччини. За словами бабусі, коли йому було близько року, його маму позбавили батьківських прав, і відтоді хлопчика виховує вона.
Після початку повномасштабного вторгнення вони виїхали до Італії, де прожили два роки.
У 2024-му повернулися в Україну та живуть у модульному містечку для внутрішньо переміщених осіб у Львові.
Про випадкову зустріч із Сашком Ольга написала в Threads. Історію одразу підхопили користувачі соцмережі: тисячі людей почали поширювати допис, залишати коментарі, ставити вподобайки.
«Люди самі почали говорити: «Давайте, відкривайте банку». Усі хотіли долучитися до допомоги – купити йому ролики чи щось необхідне. Вони мене вперше бачили, але настільки довіряли, що почали надсилати гроші. У середньому надходило по 150 донатів за годину. Я такого ще не бачила – телефон миготів і миготів (від сповіщень – ред.)».
Наступного дня Ольга пішла до модульного містечка, щоб побачити Сашка, познайомитися з іншими переселенцями та дізнатися про їхні потреби. З хлопцем вона зустрілася вже у школі.
За першу користувачі соцмережі для Сашка зібрали понад 600 тисяч гривень, а вже за два дні – понад 900. За ці кошти Ольга придбала для хлопця та його бабусі квартиру на Львівщині. Про це вони дізналися у дев’ятий день народження хлопчика.
Невдовзі, каже волонтерка, родина зможе заселитися у своє помешкання.
Вже понад два місяці Ольга постійно навідується до модульного містечко для переселенців. Розповідає, що одного разу їй довелося декілька разів їздити на пошту, щоб забрати понад 200 посилок – усе це допомога, яку надсилали люди для переселенців. Згодом до підтримки почали почали долучатися магазини, бренди.
За цей час волонтерка відкрила десятки банок – кожну під окремий запит, який вона називає «місією».
Історії переселенців, а також процес пошуку й купівлі речей Ольга публікує у соцмережах. Саме конкретні людські історії, переконана вона, найбільше мотивують людей долучатися до допомоги.
Зараз у цьому модульному містечку у Львоі проживає близько тисячі людей, розповідає директор Віктор Габітов. Найбільше тут переселенців із Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської та Миколаївської областей. За його словами, щотижня сюди заселяють нових мешканців відповідно до черги заяв – на місця тих, хто знайшов постійне житло або повернувся додому.
Від початку 2026 року модульне містечко прийняло близько 120 внутрішньо переміщених осіб. Перший договір на проживання укладають на шість місяців, однак у разі потреби, зокрема якщо людина не може повернутися додому через бойові дії, його можуть продовжувати без обмежень.
