Смертність в Україні учетверо перевищила народжуваність: за пів року народилось 73 тисячі людей, а померло майже 260 тисяч

Аналітики, вивчивши дані Мін’юсту, помітили, як цьогоріч уперше за п’ять років зафіксували офіційне зростання померлих. За половину поточного року в Україні народилися понад 73 тисячі, а померло більш як 259 тисяч людей.

Народжуваність в Україні продовжує знижуватися. У порівнянні з першим півріччям 2025 року кількість новонароджених скоротилася на 16%. Якщо ж порівнювати з відповідним періодом напередодні повномасштабної війни, кількість народжень зменшилася вдвічі.

Наразі в Україні щомісяця народжується в середньому близько 12 тисяч дітей. Для порівняння, ще десять років тому цей показник становив близько 32 тисяч новонароджених на місяць.

За кількістю народжених дітей лідирує Київ. У столиці за шість місяців 2026 року народилися 8 352 дитини – це кожна дев’ята дитина в Україні. Друге місце посіла Львівська область, де народилися 6 617 дітей. До лідерів також увійшли Дніпропетровська область із 5 611 новонародженими та Одеська область із 5 450.

Найменше дітей народжується в областях поблизу фронту, як-от падіння втричі бачать на Донеччині, а на Запоріжжі − скорочення у 23%. Водночас помітно поменшало новонароджених і в умовно безпечних регіонах, наприклад на Вінниччині, Львівщині й Тернопільщині спад сягнув 20%.

Щодо смертності, то вона цьогоріч зросла на 4% у порівнянні з відповідним періодом торік. Найбільше смертей, як і завжди, зареєстрували на Дніпропетровщині – понад 28 тисяч, або загалом кожен девʼятий померлий у країні. Водночас цьогоріч найбільше зростання (11%) кількості померлих у Києві.

Якщо в середньому по Україні на одного народженого припадає 3,5 померлих, то на Львівщині на одного народженого є 2,5 померлих. На Харківщині цей показник складає 6 до 1, на Дніпропетровщині 5 до 1.

Найоптимістичнішою називають ситуацію на Рівненщині, Волині та Закарпатті, де на одного новонародженого припадає двоє померлих.

Більш як 1,3 тисячі людей − жертви російських ударів за половину поточного року.

“Статистика життя та смерті цьогоріч істотно погіршилась. В середньому смертність учетверо перевищує народжуваність. До порівняння: торік цей показник був 1 до 3”, − звертають увагу аналітики.

Нагадаємо, що через війну населення України може скоротитися на 5 мільйонів до 2030 року, а до кінця століття – до 22 мільйонів.

Екскомандир львівської 80-ї бригади став начальником Генерального штабу ЗСУ

У середу, 22 липня, президент України Володимир Зеленський повідомив, що новим начальником Генерального штабу ЗСУ стане генерал-майор Ігор Скибюк. Рішення про його призначення підтримали новопризначений головком ЗСУ Михайло Драпатий та тимчасовий виконувач обовʼязків міністра оборони Євгеній Хмара.

«Разом із Михайлом Драпатим та Євгенієм Хмарою визначили, що новим начальником Генерального штабу Збройних Сил України стане генерал-майор Ігор Скибюк – дуже досвідчений військовий, із яким новий Головнокомандувач пліч-о-пліч захищав Україну», – повідомив Володимир Зеленський.

Ігор Скибюк народився у Конотопі 1976 року. Закінчив загальновійськовий факультет Одеського інституту сухопутних військ. У 2001-2002 роках командував спеціальним взводом спеціальної роти Українського миротворчого контингенту у Косовому, Республіка Сербія. У 1998 році він отримав командування взводом 80-ї десантно-штурмової бригади, яка базується у Львові. Бригада ДШВ брала участь у боях під Словʼянськом у квітні 2014 року, бойових діях за Луганський аеропорт та Авдіївську промзону.

У 2021 році він очолив 80-ту бригаду. За його командування вже під час повномасштабного вторгнення росії до України його бригада звільняла Ізюм в межах Харківського контрнаступу 2022 року. За це він отримав звання Героя України. Того ж року Скибюка нагородили орденом Богдана Хмельницького III та II ступенів «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України».

У 2023 році Ігор Скибюк став заступником командувача ДШВ ЗСУ, обійнявши посаду начальника штабу. Вже у 2024 році Володимир Зеленський призначив його командувачем Десантно-штурмових військ ЗСУ. З 2025 року Ігоря Скибюка звільнили з посади командувача ДШВ та призначений заступником начальника Генерального штабу ЗСУ Гнатова.

Відзначений численними державними та відомчими нагородами. Удостоєний звання Героя України.

На Львівщині розшукують ексфутболіста «Карпат» і «Шахтаря» Ярослава Кікотя

Львівська поліція оголосила в розшук безвісти зниклого Ярослава Кікотя — відомого в минулому футболіста “Карпат” і “Шахтаря”, який згодом працював дитячим тренером і виховав не одне покоління футболістів.

Востаннє мешканця Старого Самбора бачили 21 липня близько 14:20 у селі Липники Львівського району (територія пансіонату “Рідні Люди”).

“Прикмети розшукуваного: 77 років, зріст — близько 175 сантиметрів, середньої статури, короткострижене сиве волосся. Був одягнений у темно-коричневий светр, зелені штани та капці”, — йдеться в повідомленні.

Якщо ви володієте будь-якою інформацією про місцезнаходження розшукуваного, повідомляйте на оперативну лінію 102.

Що відомо про Ярослава Кікотя

Народився 8 червня 1949 року в Старому Самборі (Львівська область). За футбольну кар’єру гра за “Авангард” (Макіївка), “Азовець” (Жданов), “Шахтар” (Донецьк), “Карпати” (Львів), “Спартак” (Івано-Франківськ). Провів одну гру за молодіжну збірну СРСР. Чемпіон Європи серед студентів 1970 року.

Фахівці характеризували його фізично міцним і енергійним гравцем, із великим діапазоном футбольних дій і сильним ударом. Володів точним пасом.

Двічі фінішував з “Карпатами” (Львів) на четвертій сходинці у вищій союзній лізі (обидва рази — 1976 року), що є найбільшим досягненням команди. Того ж року брав участь у товариському матчі проти італійського “Мілана”, після якого обмінявся футболками з Джанні Ріверою, володарем “Золотого м’яча” найкращого футболіста світу 1969 року.

Упродовж тривалого часу працював тренером СДЮШОР “Карпати” (Львів), де виховав велику кількість відомих тепер футболістів.

Як за півроку змінилися ціни на купівлю та оренду житла у різних районах Львова

OLX Нерухомість проаналізували ситуацію на ринку нерухомості Львова у першому півріччі 2026 року. Як змінювалися ціни на купівлю та оренду квартир і будинків, а також де зафіксовано найбільше зростання вартості житла.

Купівля квартир: найбільше подорожчання у Залізничному районі

У першому півріччі 2026 року вартість однокімнатних квартир у Львові переважно зростала. Найбільше подорожчання зафіксовано у Залізничному районі (+12%), а також у Франківському (+9%). Помітне зростання цін відбулося й у Личаківському та Сихівському районах (по +4%).

Найдорожчим районом для купівлі однокімнатної квартири залишається Личаківський, де медіанна вартість житла становить 78 192 долари. Високі ціни також зберігаються у Сихівському (77 678 доларів), Франківському (75 320 доларів) та Галицькому (74 666 доларів) районах. Водночас Шевченківський район став єдиним у Львові, де вартість однокімнатних квартир за пів року знизилася — на 2%. У Галицькому районі ціни залишилися на рівні початку року.

Динаміка вартості по двокімнатних квартирах зростання цін зафіксовано лише у Сихівському (+10%) та Шевченківському (+2%) районах, тоді як в інших районах вартість квартир знизилася.

Найбільше падіння відбулося у Франківському районі (-9%), а також у Залізничному (-5%). Незначне зниження зафіксовано у Личаківському (-3%) та Галицькому (-1%) районах.

Попри коригування цін, найдорожчим районом для купівлі двокімнатної квартири залишається Личаківський, де медіанна вартість житла становить 110 256 доларів. До районів із найвищими цінами також належать Галицький (109 490 доларів) та Сихівський (107 731 долар).

Купівля будинку у Львові

Львів залишається одним із найдорожчих міст України для купівлі приватного будинку. Найвищі ціни традиційно зосереджені у центральних та наближених до центру районах міста.
Найдорожчим районом для купівлі будинку є Галицький, де медіанна вартість становить 289 582 долари. До районів із найвищими цінами також належать Франківський (256 771 долар), Сихівський (248 924 долари) та Личаківський (220 611 доларів).

Натомість найбільш доступними для купівлі будинку залишаються Залізничний та Шевченківський райони, де медіанна вартість становить 158 611 та 176 447 доларів відповідно. Різниця між найдорожчим і найдоступнішим районами Львова сягає майже 130 тисяч доларів.

Довгострокова оренда квартир

У першому півріччі 2026 року вартість довгострокової оренди однокімнатних квартир зросла в усіх районах Львова. Найбільше подорожчання зафіксовано у Франківському районі (+16%), а також у Шевченківському (+14%) та Личаківському (+10%) районах. Помітне зростання цін також відбулося у Залізничному (+9%) та Галицькому (+6%) районах.

Найдорожчим районом для оренди однокімнатної квартири залишається Шевченківський, де медіанна вартість становить 22 133 грн на місяць. До районів із найвищими цінами також належать Франківський та Сихівський райони, де оренда в середньому коштує 20 000 грн на місяць.

Попри загальне зростання вартості, найдоступнішими для оренди залишаються Личаківський (16 500 грн), Залізничний (17 500 грн) та Галицький (17 805 грн) райони.

Медіанна вартість оренди двокімнатних квартир зросла майже в усіх районах Львова. Найбільше подорожчання зафіксовано у Сихівському районі (+28%), а також у Шевченківському (+19%), Личаківському (+18%) та Залізничному (+17%) районах.

Найдорожчим районом для оренди двокімнатної квартири залишається Шевченківський, де медіанна вартість становить 28 883 грн на місяць. До районів із найвищими цінами також належать Франківський (24 000 грн) та Сихівський (23 000 грн).

Водночас Галицький район став єдиним у Львові, де оренда двокімнатних квартир за пів року знизилася — на 4%.

Довгострокова оренда будинків: найдорожчі у Галицькому та Франківському районах

Ринок довгострокової оренди будинків у Львові залишається нерівномірним залежно від району. Найвища медіанна вартість оренди зафіксована у Галицькому районі — 60 457 грн на місяць. До районів із найдорожчими будинками також належать Франківський (58 403 грн) та Сихівський (44 694 грн).

Водночас найбільш доступними для оренди будинку залишаються Шевченківський район, де медіанна вартість становить 28 250 грн на місяць, а також Личаківський (35 412 грн) та Залізничний (37 729 грн). Різниця між найдорожчим і найдоступнішим районами Львова перевищує 32 тис. грн на місяць.

Зеленський звільнив Сирського з посади Головнокомандувача Сил оборони і призначив Драпатого

Президент України Володимир Зеленський після 6 днів мітингів звільнив з посади головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та призначив на його місце Михайла Драпатого.

“Визначив, що новим Головнокомандувачем Збройних Сил України стане Михайло Драпатий. Разом з Михайлом, Євгенієм Хмарою, Павлом Палісою визначили, як має бути оновлена конфігурація Генерального штабу Збройних Сил України.

Факт – що Олександр Сирський забезпечив результати України у захисті Києва, у Харківській наступальній операції, у Курській операції. Значний шлях пройдено, захист України триває, і потрібне гідне ставлення до кожного воїна. Я вдячний Олександру Сирському та кожному нашому воїну за сильні фронтові позиції України.

Я вдячний Михайлу Драпатому за саме такий погляд. Сьогодні з Олександром Сирським та з Андрієм Гнатовим ми говорили про подальші формати служби і правильну передачу справ”.

Михайло Драпатий – бойовий генерал і один з символів українського спротиву. Проти росіян він воює з 2014 року та брав участь у багатьох боях і операціях.

На початку повномасштабного вторгнення Драпатий був заступником командувача Об’єднаних сил ЗСУ, згодом командував військами на півдні України та звільняв Херсон.

Згодом генерал Драпатий командував Сухопутними військами, а влітку 2025 року очолив Об’єднані сили ЗСУ.

У липні 2026 року генерала-майора Михайла Драпатого називають найбільш ймовірним кандидатом на посаду Головкому ЗСУ після потенційної відставки Олександра Сирського.

У 2014 році Драпатий командував 2 механізованим батальйоном 72 ОМБр, яка у повному складі воювала на сході України. Його підрозділи розташовувалися навколо Маріуполя.

9 травня цього ж року Драпатий на чолі зі своїм батальйоном на бронетехніці зайшов у місто для посилення підрозділів після того, як окупанти здійснили спробу захоплення міліцейського відділку, намагаючись повторити сценарій захоплення Слов’янська.

Тоді прибуття підкріплення та сміливі дії українських військових завадили тому плану.

Кадри, як БМП Драпатого перелетіла через сепаратистські барикади, облетіли увесь інтернет і стали культовиим, а сміливий командир заслужив повагу суспільства.

Після Маріуполя 1-ий і 2-ий батальйони 72-ої бригади відправили у рейд вздовж кордону з Росією, щоб здійснити зачистку території й недопустити проникнення нових загонів ворога. Тоді ще ніхто не знав, що Росія наважиться застосувати для прикриття груп диверсантів регулярні армійські частини.

Українські військові взяли під контроль прикордонну зону біля населених пунктів Амвросіївка, Зеленопілля, Маринівка, Довжанський, утримували Савур-Могилу, Червонопартизанськ, а також мали дійти до кордону та відрізати російську армію від логістичного забезпечення.

Через обстріли росіян “Градами” та “Ураганами” військові та прикордонники опинилися у вогневому кільці.

Комбат Драпатий уник російської пастки, не став чекати на “зелений коридор” від ворога й самостійно взявся за виведення підрозділів бригади з району Ізварине та Червонопартизанська (нині – Вознесенівка).

Бійцям группи майора Драпатого вдалося дістатися Зеленопілля, а потім здійснити другий етап свого прориву, вийшовши з так званого “Ізваринського котла”. Це сталося 5 серпня 2014 року. Загалом бійці подолали понад 160 кілометрів.

Згодом батальйон Драпатого передислокували до Волновахи, а командир отримав направлення на навчання до Національного університету оборони України. Також офіцер отримав чергове звання – підполковник.

Стаціонарне навчання тривало недовго – Драпатий перевівся на заочну форму та повернувся в зону АТО.

Там він служив у складі 30 ОМБр першим заступником командира бригади.

У серпні 2016 року його призначили командиром 58 ОБрМП, яка тоді дислокувалася у Донецькій області.

З липня 2017 року Драпатий керував операціями в районі Бахмутської траси.

У квітні 2019 року йому достроково надали звання полковника. А у серпні того ж року він розпочав навчання слухачем Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.

Драпатий був визнаний найкращим випускником оперативно-стратегічного рівня підготовки. Під час урочистої церемонії випуску, яка пройшла 18 червня 2021 року, посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс нагородила офіцера перехідним мечем королеви Великої Британії.

Повномасштабне вторгнення росіян полковник Драпатий зустрів на посаді заступника командувача Об’єднаних сил ЗСУ з підготовки військ, але вже незабаром був переведений безпосередньо до війська, на одну з найнебезпечніших ділянок – на південь України.

Там росіяни мали значні успіхи – здійснили швидкий ривок з Крима до Херсона і розраховували розширти свої успіхи, загрожуючи Миколаєву та Кривому Рогу.

17 березня 2022 року Драпатий отримав призначення командувачем угруповування військ “Південь” (пізніше – ОУВ “Каховка”), яке зупинило просування ворога на Кривий Ріг та зруйнувало плани окупантів.

Згодом підрозділи, очолювані Драпатим, були перегруповані та увійшли до складу військ, що шокували росіян контрнаступом.

Драпатий був одним із тих, хто командував звільненням правобережжя Херсонщини восени 2022 року. Полковник очолював оперативно-тактичне угруповання “Херсон”.

У лютому 2024 року Драпатий був призначений заступником начальника Генштабу з підготовки військових.

Бойовий генерал
Довго на штабній роботі Драпатий не затримався. У травні 2024 року росіяни здійснили спробу прорива на Харківщині, яка створила безпосередню загрозу Вовчанську, тож Драпатого кинули рятувати ситуацію. Він очолив в ОТУ “Харків” і зумів стабілізувати ситуацію.

Згодом Драпатий перейшов на іншу небезпечну ділянку, очоливши ОТУ “Луганськ”, яке відповідає за лінію фронту від Білогорівки (Луганська область) до Нью-Йорка (Донеччина).

5 жовтня 2024 року бригадний генерал Драпатий отримав звання генерал-майора. Також він лицар орденів Богдана Хмельницького, “Народний Герой України” та інших нагород.

29 листопада 2024 року Драпатий отримав підвищення та був призначений новим командувачем Сухопутних військ ЗСУ. З 26 січня 2025 року Драпатий керував ОСУВ “Хортиця”.

1 червня 2025 року Драпатий продемонстрував, що готовий нести відповідальність не лише за успіхи, але й прорахунки. Після трагедії на полігоні Сухопутних військ ЗСУ в Сумській області, де внаслідок російського обстрілу загинули військові, генерал подав рапорт на звільнення.

3 червня Драпатого було звільнено з посади, але без роботи він не залишився, оскільки державі й українському спротиву були потрібні його таланти. Тож Драпатого було призначено на посаду Командувача об’єднаних сил ЗСУ.

20 жовтня 2025 року Драпатий очолив новостворене Угруповання об’єднаних сил, що відповідатиме за ділянку фронту у Харківській області.

LeoExpress з 1 серпня запускає потяг Перемишль — Франкфурт

Європейський приватний перевізник Leo Express з 1 серпня 2026 року запускає новий щоденний міжнародний рейс між польським Перемишлем і Франкфуртом-на-Майні. Маршрут стане одним із найдовших прямих пасажирських залізничних сполучень у Європі: його протяжність перевищує 1400 кілометрів.

Новий рейс важливий насамперед для пасажирів з України, адже Перемишль залишається одним із головних транспортних вузлів для українців, які далі їдуть до країн ЄС.

Головна перевага нового маршруту — пряме сполучення без пересадок через великі міста Польщі, Чехії та Німеччини аж до аеропорту Франкфурта, одного з найбільших авіахабів Європи.

Новий потяг Leo Express прямуватиме з Перемишля через Краків, Прагу, Дрезден і Лейпциг до Франкфурта-на-Майні, а кінцевою точкою стане Frankfurt Airport — міжнародний аеропорт Франкфурта. Саме цей пункт робить маршрут особливо зручним для тих, хто далі планує летіти в інші країни.

Leo Express на своїй сторінці прямо називає цей рейс Direct Train to The Airport, тобто прямим потягом до аеропорту. Це дає змогу пасажирам уникнути додаткових пересадок усередині Німеччини.

Відправлення з Перемишля: 12:04. У зворотному напрямку прибуває до Перемишля о 11:25. Вагони є сидячі і спальні.

Квитки до Острави, Оломоуца можна придбати зараз по 10 євро. У Прагу та далі по маршруту вони вже будуть дорожчі. До Франкфурта-на-Майні від 56 євро (час у дорозі 19 годин).

На Львівщині водій здійснив наїзд на поліцейського і пошкодив службові автомобілі — йому загрожує довічне

Вчора близько 11:30 у селі Довге Стрийського району екіпаж відділу реагування патрульної поліції Стрийського районного управління поліції зупинив автомобіль Land Rover Range Rover, водій якого, 41-річний житель Львівського району, порушив Правила дорожнього руху. Під час перевірки документів з’ясувалося, що водієві необхідно прибути до ТЦК та СП.

Надалі водій залишив місце події. Під час втечі він пошкодив службовий автомобіль поліцейських. А згодом, проігнорувавши зупинку про вимогу вже іншого наряду, здійснив наїзд на 31-річного працівника поліції, який перекрив проїзну частину мосту через річку Стрий в напрямку райцентру, а також пошкодив ще один службовий автомобіль. Після цього фігурант втік з місця події і покинув пошкоджений автомобіль у Стрию.

Внаслідок події поліцейський отримав численні тілесні ушкодження, у вигляді множинних переломів, травм живота та грудної клітини, закритої черепно-мозкової травми, та був госпіталізований до відділення політравми. Зараз його стан лікарі оцінюють як стабільно важкий.

Проведеними оперативно-розшуковими заходами, правоохоронці встановили місцеперебування зловмисника у Львові та затримали його.


Слідчі, за процесуального керівництва Стрийської окружної прокуратури, повідомили затриманому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.348 (Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця) Кримінального кодексу України та ч.2 ст.342 (Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) Кримінального кодексу України.

Максимальне покарання, передбачене санкціями статей – довічне позбавлення волі.

Понад 162 млн грн фінансових операцій: львів’янину Назарію Гусакову оголосили нову підозру

Львів’янину Назарію Гусакову, якого підозрюють у привласненні коштів, зібраних на лікування спінальної м’язової атрофії (СМА), повідомили про нову підозру – у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

За даними слідства, після збору благодійних пожертв кошти проходили через складну схему фінансових операцій. Правоохоронці стверджують, що гроші переводили через криптовалютні сервіси Binance та WhiteBIT, розподіляли більш ніж на 1 170 банківських карток інших осіб, конвертували у криптовалюту USDT та переміщували між численними криптогаманцями.

За версією слідства, така схема використовувалася для приховування походження коштів та ускладнення відстеження їхнього подальшого руху.

Загальний обсяг досліджених фінансових операцій, за інформацією Офісу генерального прокурора, перевищує 162,5 млн грн. Ці обставини, як зазначається, підтверджені висновком судової експертизи.

Під час розслідування також збільшилася кількість потерпілих. Якщо на момент повідомлення першої підозри їх було 34, то зараз – 96. Водночас встановлена сума збитків зросла з 1,3 млн грн до понад 2 млн грн.

У прокуратурі повідомили, що підозрюваний співпрацює зі слідством, надає необхідні пояснення та повністю визнає свою вину в інкримінованих злочинах.

Досудове розслідування за фактами шахрайства та легалізації майна в особливо великих розмірах завершили. Після ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи обвинувальний акт скерують до суду.

Нагадаємо, правоохоронці продовжують окреме кримінальне провадження, у межах якого встановлюють повний маршрут руху коштів, усіх можливих учасників фінансових операцій та фактичних користувачів криптовалютних гаманців. Також перевіряють інші фінансові операції, які наразі не охоплені повідомленими підозрами. Якщо слідство встановить інших причетних до схеми, їм також можуть повідомити про підозру.

У Львові допомогли 37-річному чоловікові з важкою формою псоріазу

37-річний Володимир зі Стрия багато років страждав від важкої форми псоріазу та псоріатичного артриту, допомогли лікарі Університетської лікарні ЛНМУ імені Данила Галицького.

Спочатку з’явились невеликі висипання, які дерматологи намагались лікувати мазями. Але захворювання виявилася сильнішим, воно захоплювало тіло сантиметр за сантиметром, перейшло на волосся, а стреси та переохолодження лише загострювали її.

Місцеве лікування не допомагало. А далі стався новий удар – після прийому антибіотиків хвороба вибухнула з новою силою і висипання вкрили майже усе тіло. Також псоріаз дав тяжке ускладнення на суглоби (псоріатичний артрит). Щоранку Володимир ледве підводився з ліжка. Боліли кисті, спина, поперек, кульшові суглоби. Чоловік, який працював торговим представником і займався своїм невеличким бізнесом, продуктовим магазином, більше не міг працювати. Не міг рухатися.


Чоловіка скерували до Львова, до ревматологів Університетської лікарні. Команда лікарів – Омелян Синенький та Анастасія Данилик – призначили йому сучасну імунобіологічну терапію СКАФО (діюча речовина Секукінумаб).
Результат потішив усіх. Вже за місяць суцільні висипання зникли. Залишилися лише поодинокі цятки.

“Це було щось неймовірне! Як нове життя! Тепер я можу нормально вдягатися, виходити в люди, навіть трішки вже загорів. Я безмежно вдячний своїм лікарям за можливість просто жити і працювати!”, – розповідає Володимир.

Псоріаз не прощає пауз. Через немедичні обставини пацієнт пропустив 2 місяці ін’єкцій, згодом переніс інфекцію та знову прийняв антибіотики, і хвороба миттєво повернулася.

Зараз Володимир знову під наглядом ревматологів та дерматологів Університетської лікарні. Вони діють спільно: системна імунобіологічна терапія приборкує хворобу зсередини, а спеціальні мазі рятують шкіру ззовні. Чоловік уже почувається значно краще.

У Львові зареєстрували перший у 2026 році випадок кліщового енцефаліту

У Львові лабораторно підтвердили перший у 2026 році випадок кліщового енцефаліту. Захворювання виявили у 59-річного чоловіка, який під час орнітологічної експедиції на Волині зазнав укусів кліщів. Про це повідомили на Facebook-сторінці Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб.

Чоловік брав участь в орнітологічній експедиції у північно-західній частині Волинської області (Шацький та Любомльський райони).

“Під час експедиції він неодноразово виявляв присмоктування кліщів на шиї, руках, ногах і в ділянці плечового пояса. Кліщів видаляв самостійно, іноді роздавлював. Захисний одяг використовував, однак репеленти застосовував не завжди. Сире козяче або коров’яче молоко, а також термічно необроблені молочні продукти не вживав”, — йдеться у повідомленні.

Щеплення проти кліщового енцефаліту чоловік не отримував.

За його словами, перші симптоми з’явилися 8 липня: температура тіла підвищилася до 38,6 °C, виник сильний головний біль. Згодом з’явилися виражена слабкість, запаморочення, порушення координації рухів і тремор рук.

15 липня чоловіка госпіталізували. Діагноз “кліщовий енцефаліт” підтвердили у вірусологічній лабораторії — у крові пацієнта виявили специфічні антитіла класу IgM. Наразі чоловік продовжує стаціонарне лікування, його стан покращився.

Попередній випадок кліщового енцефаліту на Львівщині був зареєстрований у 2025 році у жительки Самбірського району, яку кліщ вкусив під час перебування в Польщі.