Чи замислювалися ви над тим, що прикметники з дієсловами не поєднуються?
“Велике сплю”, “велике їду”, “велике працюю” звучить абсурдно і ми так не говоримо. Чому ж тоді звідусюд лунає “Велике дякую!”? Якщо ви так говорите, припиняйте.
Щодо слова “спасибі”: насамперед зауважу, що воно не є калькою з російської, бо, переживши певні фонетичні видозміни, фігурує в писемних староукраїнських пам’ятках з XVI століття і означає “спаси Бог”. Наявне воно і у творах класиків, і у словнику за редакцією Бориса Грінченка, де росіянізмів немає. До того ж у південно-західному діалекті є слово Біг (те саме, що Бог).
Іван Франко, повість “Перехресні стежки”:
– А ви знаєте, нащо Пан Біг біду сотворив? – запитав Євгеній.
– Та нащо?
– Аби люди билися з нею.
“Великe спaсибi!” тa “Щирe спaсибi!” мoжнa вживaти, aлe пaм’ятaйтe, щo сeмaнтичнo цe нe нaйкрaщi вaрiaнти, нa вiдмiнy вiд прoстo “Спaсибi!” aбo всiх вaрiaнтiв iз “дякyю”. В oснoвi “спaсибi” лeжить дiєслoвo “спaси”, a дiєслoвa з прикмeтникaми, як ми знaємo, нe пoєднyються.
Тож найкращі варіанти формул подяки:
- Дякую!
- Щиро / щиросердно дякую!
- Красно / красненько дякую!
- Уклінно дякую!
- Спасибі!
Говорімо та пишімо правильно!
Авторка: Ольга Васильєва
