Вівторок, Листопад 12

“Як мало потрібно Людині…”: Вірш, від якого сльози на очах та мурашки по шкірі

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Підписуйтеся на наш канал в Telegram та сторінку в Instagram

Як мало потрібно Людині:
Щоб хтось її вдома чекав,
Щоб бути потрібній дитині,
Щоб милий за руку тримав.

Як мало потрібно для щастя:
Щоб тихо Він зранку сказав:
– Яка ти спросоння прекрасна!
І ніжно вуста цілував.

Людині багато не треба…
Знайти б лише стежку свою,
Торкатися мріями неба.
І кава… Я каву люблю.

Дрібниці важливі для щастя:
Щоб Тато зі школи забрав,
Щоб болю поменше й нещастя,
Щоб війни всі Бог зупиняв.

 

Ще Маму здорову, щасливу!
І щоб якнайдовше жила!
І друзів, що також важливо,
І два неймовірних крила.

Щоб Він подзвонив серед ночі.
– Не спиться, мала? – запитав,
– Без тебе я жити не хочу! –
І квіти… Щоб їх дарував.

Для щастя це все нам потрібно:
Щоб сміх душу наскрізь пройняв,
Були щоб здоровими рідні.
І вдома… Хтось вдома чекав…

Автор: Оля Будчук

Новини партнерів:
Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР