Неділя, Березень 24

“Доброго дня!” чи “Добрий день!”?

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Український письменник та мовознавець Микола Снаговський пояснив, яка різниця між словами “добрий” та “доброго” та наголосив на тому, яку форму варто використовувати в повсякденному житті.

Відповідно до сучасних норм української мови треба вітатися: Добрий день! Добрий вечір! але… Доброго ранку! Обгрунтовується це тим, що добрий день і…вечір – стійкі словосполучення і їх не треба видозмінювати, інакше вони не відповідатимуть нормам української мови.

Ну не дивина?! Виникає логічне запитання навіть не щодо того, хто придумав таку норму, а навіщо введена вона? Тим паче, що, згідно таки ж з нею, вранці можна вітатися Доброго ранку.

Деякі мовознавці кажуть, що помічено все більше поширення форми Доброго дня і Доброго вечора. Ще ось-ось трішечки і ми визнаємо її нормативною. Певно, це треба вважати за такий собі жарт, підтекст якого криється у тому, що хтось на такому унормуванні захистить кандидатську чи докторську, тобто на тему, вага якої тягне на «психологічний стан кози, коли скубе вона траву», як писав незабутній Степан Олійник в одній зі своїх гуморесок.

 

Тут мовознавці, зокрема ті, хто пише підручники та посібники з мови, дещо відстали. Давно помічено, що форма Доброго дня і Доброго вечора разом з уже нормативно визнаною Доброго ранку, логічніша, вмотивованіша, правильніша, а, головне, емоційно приємніша, тому що несе у собі підтекст побажання (бажаю, зичу Доброго дня… вечора!), а не лише її констатації: Добрий день… вечір! Ну то Добрий день! Добрий вечір!.. Ну й що з того? А яка з того увага, до того, до кого звертаються?! Добрий день… вечір– це немов сам собі буркнув. Інша річ Доброго дня! Доброго вечора! Це – вже побажання! Це – увага до співбесідника!

Натомість доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає інакше.

Доброго ранкудобрий день(добридень), добрий вечір (добривечір), добраніч (на добраніч) – це давно усталені формули. Він гадає, що їх не варто міняти на штучні: доброго днядоброго вечора. Так можна казати, коли при цих сполуках маємо ще дієслово: бажаю вам (тобі) доброго дня, доброго вечора.

Український педагог І теле- та радіоведучий Олександр Авраменко також вважає, що вітаючись зранку, слід уживати родовий відмінок (відповідає на питання: кого? чого?) – тобто говорити «доброго ранку». Тоді як вдень та ввечері використовується називний відмінок (відповідає на питання: хто? що?) – «добрий день» та «добрий вечір». А не «доброго дня». Чому? Тому що така мовна традиція.  Етикетні формули – це стійкі сполуки слів, фразеологізми. Згадайте слова із колядки, яка сяє із сивої давнини –  “Добрий вечір тобі, пане господарю!”. Не “доброго вечора тобі, пане господарю!”.

Новини партнерів:

Підписуйтеся на наш канал в Telegram та спільноту в Facebook
Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР