Тут ми не будемо говорити про типові місця, про які переважна більшість знає, такі як площа Ринок, Оперний театр тощо. У Львові є ще багато не на стільки відомих, але не менш цікавих та привабливих місцин. LVIV1256 склав список із понад 20-ти найцікавіших, які допоможуть вам визначитись, де погуляти восени у Львові чи зробити колоритну фотосесію.
Почнемо, загалом, з кількох вулиць. Вулиці Тарнавського, Каліча Гора, Коновальця – там майже кожен будинок – це краса.
Спорткомплекс Спартак – там є просто неймовірна алея з дерев, які переплітаються між собою.
Вулиця Дорошенка, 19 – для тих хто любить під’їзди. Це, певно, найпомпезніша кам’яниця на цій вулиці. Загалом, відкритих під’їздів у Львові багато. Поводьтесь охайно та дуже акуратно там.
Піскові озера між вулицями Коновальця, Рудницького і Генерала Чупринки – дуже гарно для фотосесії в стилі пікнік на природі. До речі, Піскові озера згадані у пісні вокальної формації «Піккардійська терція» «Старенький трамвай».
Центр Шептицького є однією із провідних університетських бібліотек України, це новітній інформаційно-ресурсний центр та бібліотека, що розташована на території студмістечка УКУ.
В ідеальну осінню погоду треба обов’язково йти гуляти в Стрийський парк, а потім в Центр Шептицького не лише фотографуватись, але й на каву та по нові книги.
Високий Замок. І ні, це не верхній майданчик, де постійно метушня туристів та львів’ян, це не алея парку і не довжелезні сходи. Ми маємо на увазі нижній оглядовий майданчик, про який знають небагато і тут завжди затишно. Пошукайте на Гугл картах місце знаходження.
Лиса Гора – це дуже тихе, спокійне місце, де краєвиди не гірші ніж з Високого Замку.
Залізничний міст та колія Знесіння – Кривчиці – Кайзервальд – Личаків.
Історія моста починається з часів Австрії. В минулому цей міст мав зовсім інший вигляд, це був віадук. Після війни, радянська влада не стала відновлювати попередній вигляд, а просто зконструювала залізні підпори. Зараз це найвищий міст у Львові, який не перебуває у використанні. Локацію можете знайти в Гугл картах, знову ж таки (введіть Залізничний міст вулиця Зрубова).
А прогулянку колією можна зробити, вийшовши з вулиці Богданівської, де колія проходить майже в притик до дороги, або з вулиці Старознесенської.
Звичайно ж після прогулянки колії, або до неї, відвідати Кайзервальд і/або Шевченківський гай.
На Кайзервальді можете піднятись на верхній оглядовий майданчик (знайти можна на Гугл картах теж). Звідти відкриваються нові краєвиди, які ви, ймовірно, не бачили.
На Кайзервальді є ще одна загадкова і таємна для багатьох цікавинка – “Озеро Стекляшка” (Пісковня).
В середині двадцятого століття на місці озера був діючий кар’єр. Потім пісок вичерпався і кар’єр закинули. З часом вода затопила частину кар’єру і утворилось неглибоке озеро. Зараз кар’єр майже увесь заріс різнотрав’ям і невеликими деревами. Влітку та восени недалеко від озера можна в тіні дерев на вогнищі приготувати смачні шашлики, половити рибу в озері, пограти у футбол на шикарному спортивному майданчику, позайматись на спортивних снарядах, пофотографуватись. Між іншим грати у футбол Ви будете на дні доісторичного океану, все футбольне поле – це суцільний ракушняк, який є достатньо твердим і рівним, з включенням всеможливих черепашок. Де ще буде така можливість пограти на дні доісторичного океану? Старожили також розказують, що на одному із схилів кар’єру був розташований схрон, можливо він тут появився ще з війни, але зараз його вже присипало піском. На останок хотів додати, що з високих схилів відкриваються шикарні краєвиди.
Як добратись туди – загугліть “Озеро на Знесінні” і побачите.
У Шевченківському гаю просто гуляйте стежинами, бродіть між будиночками та за ними. Можливо, знайдете навіть ось таке місце 🙂
Це цілий музей під відкритим небом зі своїм маленьким лебединим озером та човном на воді.
Ботанічний сад Національного лісотехнічного університету. Бомбезний парк, щоб прогулятися, або для ранкової пробіжки. Дендрарій, стадіон зі снарядами. Взагалі, мабуть, найприємніше місце у Львові, особливо зранку. Також вартує уваги прекрасна дерев’яна церква поруч. А головне – вхід вільний!
Далі ідемо в дендрарій Ботанічного саду Національного лісотехнічного університету України на вулиці Кобилянської, 1. У глибині дендрарію, площа якого 0,81 га, є оригінальний дерев’яний будиночок Музею лісової фауни.
Ботанічний сад на Черемшини – туди рідко пускають, але якщо знати коли день відкритих дверей, то можна і безкоштовно зайти.
Музей Грушевського. Восени затишний і мальовничий Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові стає ще привабливішим і гарнішим. Вілла, що стала музеєм, присвяченим життю та творчій праці професора і державного діяча, була споруджена у 1902 році за проектом архітектора Мартина Заходного.
Оновлене подвір’я Палацу Потоцьких. Багато з вас не раз фотографувались на фоні палацу, однієї з найвідоміших пам’яток архітектури Львова, та були, імовірно, на задньому подвір’ї.
Але ось влітку 2018 подвір’я оновили, тепер це новий “італійський низенький парк”. На цій території засіяли новий газон, посадили декоративні кущі та облаштували нові доріжки.
До речі, там же знаходиться парк мініатюр замків та оборонних споруд давньої України. Експозиція парку складається з більше десятка зменшених копій твердинь Галичини, Волині, Закарпаття, Поділля, Буджаку, Наддніпрянщини, Таврії. Всі вони створені з бетону і масштабуються 1:50.
Не оминайте й Львівський державний університет безпеки життєдіяльності на Клепарівській, 35. Звичайно, дуже сумно, що така красота розташована за гратами для студентів та працівників. Хотілося б вільного доступу. Але зрушення на краще (для туристів) вже є – щонеділі ви можете потрапити на територію цього «хогвордсу» прямуючи на службу до церкви Покрови.
БОНУС!
«Солодка» печера в самісінькому Львові. Медова печера (або Медунка), яка розташована на східній околиці міста в місцевості Майорівка. Загальна довжина ходів цієї печери до 56 метрів.
Чортові (Чотові) Скелі. Група скель, а також пагорб і пам’ятка природи місцевого значення. Розташовані біля південної околиці села Лисиничі, між Львовом та Винниками, у межах Винниківського лісопарку. Максимальна висота скель — 20 м. До скель можна піднятися з села Лисиничі або з автодороги Львів — Винники (від зупинки «Винниківське озеро»).