Сьогодні, 21 червня 2020 року, свій 100-річний ювілей святкує зв’язкова Романа Шухевича Ольга Ільків (позивні «Роксоляна», «О. Звіробій»). Ольга була пoлітв’язнем та 14 років провела в радянських тюрмaх.
Народилась 21 червня 1920 р. у м. Стрий Львівського воєводства (тепер Львівська область). У 1933 р. закінчила українську початкову школу і вступила до Стрийської гімназії. Влітку 1934 р. переїхала до мами у м. Варшава (Польща). Брала приватні уроки в українських емігрантів, зокрема математики її навчав екс-міністр ЗУНР Іван Макух. У 1936–1939 рр. навчалася у приватній гімназії при Українському інституті для дівчат у м. Перемишль, 1940 року закінчила курси при Ярославській гімназії. Взимку 1941 р. вступила до ОУН. У підпіллі отримала псевда «Роксоляна» та «О. Звіробій».
Після вишколу була нелегально переправлена до м. Львів, де 24 липня 1941 р. скерована у похідну групу на Житомирщину. Однак, після проведених гестапо арештів членів ОУН у Львові похід відмінили.
Ольга Ільків, 1937 рік
Працювала друкаркою на Львівській залізниці і водночас на свої документи діставала залізничні квитки для оунівців. З 1942 р. була провідницею жіночої мережі ОУН у Львові. 27 квітня 1943 р. вийшла заміж за Володимира Лика («Буревій», «Оріон»), який зaгинув 17 березня 1948 р. До 1944 р. навчалася у Львівському медінституті.
З 1945 р. перебувала у підпіллі, працювала в жіночій мережі ОУН, була зв’язковою Романа Шухевича. 11 липня 1946 р. у с. Конюхів Стрийського р-ну народила доньку Звениславу. 12 жовтня 1946 р. разом із Катериною Зарицькою («Монета») та Любомиром Полюгою («Богдан») у с. Княгиничі облаштували конспіративну хату для Романа Шухевича. Ольга Ільків сприяла організації підпільної хати для «Тараса Чупринки» у с. Грімне Городоцього району. Там 8 грудня 1947 р. народила сина Володимира.
На початку 1950 р. Роман Шухевич передав для Ольги «штафету», в якій рекомендував їй переїхати з родиною на Донбас та створити осередок ОУН. 14 березня 1950 р. (за день до переїзду) «Роксоляна» поїхала до Львова, щоб попрощатися з подругами, але була зaарештована співробітниками МДБ. У 1952 р. зacуджена Особливою нарадою МДБ у Києві за ст. 54-1 «а», 54-11 КК УРСР до 25 років пoзбавлення вoлі.
Звільнена 6 лютого 1964 р, повернулася до Львова. З вересня 1964 р. працювала санітаркою у Львівській обласній лікарні, з 1966 р. – у домуправі м. Львова двірником, щоб отримати помешкання та забрати дітей з інтернату. В 1972–1976 рр. працювала у Львівському історичному музеї, в 1977–1979 рр. – у відділі фондів Музею народної архітектури та побуту. Мешкає у Львові.
Указом Президента України від 17 січня 2008 р. № 32 Ольга Ільків нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ-го ступеня.
У 2012 році Ольгу Ільків визнали львів’янкою року. Вона також стала однією з героїнь документального фільму «Три історії Галичини».
