Завтра, 7 березня, Львів попрощається ще з п’ятьма Героями. Тарас Генгало, Мирослав Стець, Анатолій Пилипенко, Владислав Вишатицький, Назар Королишин загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону Назара Королишина розпочнеться об 11:00 год у храмі Різдва Івана Хрестителя (м. Винники, вул. Галицька, 61). Поховають Героя на новому кладовищі у Винниках.
Чин похорону Тараса Генгала розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Театральна, 11), об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героя на Личаківському кладовищі.
Чин похорону Мирослава Стеця, Анатолія Пилипенка, Владислава Вишатицького розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 14:30 – міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки Героїв
Назарій Королишин (05.06.1997-27.02.2023). Уродженець міста Винники.
Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №29 міста Львова. Закінчив Відокремлений структурний підрозділ «Автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка», згодом продовжив здобувати освіту в НУ «Львівська політехніка».
Після завершення навчання проходив військову службу в столиці при Міністерстві оборони України. Працював на Приватному підприємстві «Енергія М-Плюс» та на СТО у Львові. Захоплювався автомобілями та технікою.
Із перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Під час проходження служби у місті Броди одружився. За власною ініціативою боронив незалежність держави на «нулі».
У Назарія Королишина залишилися батьки та молодший брат.
Тарас Генгало (24.07.1991-25.02.2023) Львів’янин.
Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №44 імені Тараса Григоровича Шевченка. Закінчив Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг» за спеціальністю «кухар-кондитер». Згодом проходив військову службу.
Працював у компанії «Онур Конструкціон Інтернешнл».
Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку у лавах 77-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
У Тараса Генгала залишились батьки, брат, дружина і маленька донька.
Владислав Вишатицький (20.08.2001-03.03.2023) Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №65 міста Львова. Закінчив Вище професійне училище №20.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем пішов на війну. Боронив територіальну цілісність та незалежність держави у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на території Харківської, Сумської та Донецької областей.
У Владислава Вишатицького залишилися батьки.
Анатолій Пилипенко (23.07.1966-04.03.2023) Уродженець міста Єнакієве Донецької області.
Навчався у місцевій школі в Єнакієве, згодом – у Донецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №15 Донецької міської ради Донецької області. Закінчив Донецький національний технічний університет за спеціальністю «маркшейдер». Після завершення навчання проходив військову службу в армії.
У мирний час працював заступником командира у Державній воєнізованій гірничорятувальній службі в Донецьку та Краматорську. Був головою Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Центрального штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби. Здобув ступінь кандидата наук.
Із початком повномасштабного вторгнення рф разом із родиною переїхав до Львова та вступив до територіальної оборони. Проходив військову службу у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
У Анатолія Пилипенка залишилися дружина, син, донька, дві сестри та п’ятеро онуків.
Мирослав Стець (21.07.1974-04.03.2023). Уродженець села Золотники Тернопільської області.
Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі N44 імені Тараса Григоровича Шевченка. Закінчив Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування. Здобував освіту у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського.
У мирний час працював у житлово-експлуатаційній конторі.
Виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції у складі 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця» Сухопутних військ Збройних Сил України.
Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист Батьківщини від російських окупантів. Боровся із державою-терористом у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
У Мирослава Стеця залишилися дружина, син та донька.