Завтра Львів попрощається із захисниками Володимиром Пусем та Володимиром Бабюком

Оперативні новини у нашому каналі в Telegram!

У четвер, 10 серпня, Львів попрощається з двома військовослужбовцями. Володимир Пусь та Володимир Бабюк захищали Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Чин похорону військових розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Володимир Пусь (27.07.1976-04.08.2023). Уродженець села Шельпаки Тернопільської області.

Навчався у Новосільському ліцеї імені Мирона Зарицького Тернопільської області, у той самий час здобував музичну освіту у Новосільській дитячій музичній школі. Вищу освіту здобув у Тернопільському національному педагогічному університеті.

Після завершення навчання проходив службу у лавах Десантно-штурмових військ, грав у військовому оркестрі. Працював за кордоном на будівництві.

У 2006 одружився та переїхав до Львова. Тут працював будівельником у Товаристві з додатковою відповідальністю «Гал-Кат». У вільний час захоплювався рибальством та активно подорожував.

Із початком повномасштабного вторгнення рф став на захист Батьківщини до лав 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України. Згодом виконував бойові завдання на східному напрямку у складі 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Володимира Пуся залишилися мама, брат, дружина та син з донькою.

Володимир Бабюк (22.04.1979-31.07.2023). Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №91 міста Львова. Здобув вищу освіту на хімічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Закінчив докторантуру у Люблінському Університеті Марії Кюрі-Склодовської, після чого повернувся на Батьківщину.

Працював у Львівському дочірньому підприємстві датської компанії «Сіка Футвеер А/С». Свій вільний час присвячував риболовлі та збиранню грибів.

Із початком російського повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав військової частини А4821 Збройних Сил України. Під час проходження військової служби отримав звання «молодший сержант» та посаду командира відділення. Загинув, виконуючи бойові завдання на східному напрямку.

У Володимира Бабюка залишилися мати, донька та брат з родиною.