У суботу, 13 січня, Львів попрощається із військовослужбовцями Орестом Іваневичем та Назаром Дудою, які загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитися до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону військовослужбовців розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають Ореста Іваневича на Личаківському кладовищі.
Назара Дуду поховають у с. Лісневичі Пустомитівської ОТГ.
Біографічні довідки захисників
Орест Іваневич (22.01.1984-07.01.2024). Львів’янин.
Здобув середню освіту у місцевій вечірній школі.
Згодом працював у Львівському комунальному підприємстві «Львівавтодор», а протягом останнього періоду – у будівельній сфері в Польщі та Чехії.
Був надзвичайно спритною і рухливою людиною, обожнював активний відпочинок і захоплювався рибальством. За словами рідних, Орест Іваневич «любив пізнавати життя». Серед інших вирізнявся надзвичайною добротою – завжди був готовий прийти на допомогу.
Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність військового досвіду, добровольцем став на захист Батьківщини до лав територіальної оборони. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на Сумщині, Харківщині та Донеччині у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
За особисту мужність і вірність військовій присязі був відзначений нагрудним знаком «Ветеран війни» та хрестом «Честь і слава».
У Ореста Іваневича залишилися дружина, син та брат з родиною.
Назар Дуда (14.07.1978-04.01.2024). Львів’янин.
Навчався у Ліцеї №15 Львівської міської ради. Здобув професійно-технічну освіту у Вищому професійному училищі №20 міста Львова.
Після завершення навчання займався ремонтом автомобілів. У вільний час захоплювався футболом, активно грав у місцевих командах. Назар Дуда був винятково комунікабельною людиною та мав велику кількість друзів.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності держави на східному напрямку у лавах 13-го окремого десантно-штурмового батальйону імені Героя України полковника Тараса Сенюка 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
У Назара Дуди залишилися бабуся, батьки, дружина, 8-річний син та мама дружини.
