Львів’яни отримують воду з підземних артезіанських свердловин. Натомість більшість українських міст отримують очищену воду із річок.
Суспільне дізнавалося, яка вода і звідки тече до львівських будинків, чим її очищають, у якому з районів вона найм’якша, а де створює більше осаду.
Звідки Львів отримує воду
За словами речниці “Львівводоканалу” Уляни Горбатої, вся вода, яку постачають львів’янам — артезіанська. Вона захищена від поверхневого забруднення, відповідає вимогам санітарно-гігієнічних норм і не потребує жодного етапу і процесу очищення.
“У порівнянні з цілою Україною Львову пощастило, бо небагато міст мають виключно артезіанську воду. В основному, 75% споживачів воду отримують з поверхневих джерел, тобто річок. Нам не потрібно воду очищати, максимум це піддати обробці перед розподільчою мережею міста”, – каже Уляна Горбата.
За її словами, якщо раніше воду у Львові хлорували, то зараз – знезаражують із застосуванням гіпохлориту натрію. Засіб виробляють із кухонної солі.
Воду для міста видобувають із 17 водозаборів на Львівщині. Вода всередині мереж змішується, відтак чіткого розмежування в більшості адміністративних районів немає. Відомо, що весь Франківський район і велика частина Сихова отримує воду зі Стрийського водозабору, а частина Сихівського і Личаківського районів — із Золочева. До Залізничного району й частини Шевченківського воду постачають із Городоцького напрямку.
“Уся вода, яка тече у львівських кранах, є доброї якості, хіба що може різниться за хімічним складом. Це залежить від водоносних горизонтів. Наприклад, зі Стрийського водозабору, який є найбільшим і подає майже третину води до міста, вода є найм’якшою і краща до споживання, підходить для прасок, посудомийних чи пральних машин. А найтвердіша вода постачається із Золочева. Така вода може відрізнятись за смаковими якостями, давати накип (твердість під час кип’ятіння дають солі кальцію і магнію, які випадають в осад) у чайнику чи інших побутових предметах, тобто створювати незручності у господарсько-побутовому плані”, – розповідає речниця “Львівводоканалу”.
Про те, що вода у львівських кранах є безпечною і відповідає вимогам санітарного законодавства, наголосили й у Львівському обласному центрі контролю та профілактики хвороб МОЗ України. Разом із цим у частині води із водонасосних станцій недостатній вміст йоду, повідомила завідувачка відділення епідеміологічного нагляду та профілактики неінфекційних захворювань Центру Оксана Критович.
За словами Оксани Критович, у другому кварталі 2024 року воду централізованого водопостачання Львова перевіряли на вміст йоду. З 10 водонасосних станцій тільки на станції “Збойск”, що на вулиці Грінченка, рівень йоду достатній.
Воду із десяти водонасосних станцій перевіряють раз на квартал за погодженням із “Львівводоканалом”, а із 16 точок розвідної мережі – щомісяця.
Зношеність та іржа
Якість води у Львові може псувати зношеність труб. Це стосується як зовнішніх мереж, так і внутрішньобудинкових, які десятиліттями були під впливом графікової подачі води — то спорожнювались, то наповнювались.
“Жовтизна води вказує на наявність в ній заліза. Підвищений вміст заліза у розвідній мережі може бути внаслідок зношеності водопровідної мережі у будинках, після аварійних або планових відключень води. Тож після відновлення подачі води потрібно 15 хвилин спустити воду, а потім набрану воду варто відстоювати”, – каже Оксана Критович.
Уляна Горбата розповіла, що коли воду подають після відключень, стається гідравлічний удар: вода починає витісняти повітря під тиском і змиває часточки заліза із внутрішньої стінки труби. Через це вода в кранах може бути жовтого, рудого чи помаранчевого кольорів.
Після планових робіт, великих аварій, прокладання трубопроводів і зупинок насосних станцій працівники “Львівводоканалу” промивають вуличні трубопроводи. Промити внутрішньобудинкові мережі можна лише через крани споживачів.
То пити чи не пити воду з кранів?
“Воду з-під крана можна пити без жодних застережень і переляків, бо вона не містить домішок та відповідає усім вимогам. Міська водопровідна вода щоденно відбирається на дослідження лабораторією Львівводоканалу”, – каже Оксана Критович.
Як пояснили у “Львівводоканалі”, хіміко-біологічна лабораторія працює без вихідних. За рік там виконують понад 80 тисяч досліджень води.
За словами Оксани Критович, бутельована вода — це вода із підземних джерел або водопроводу після додаткової обробки. Її потрібно вживати тільки у випадку аварій на міській водопровідній мережі.
У “Львівводоканалі” додають, що твердість води можна зменшити кількома способами:
Кип’ятіння. Прокип’ятіть воду у відкритому посуді. Під час кип’ятіння солі випадуть в осад і вода стане м’якою.
Заморожування. Якщо необхідно очистити воду від солі, то заморозьте її в морозильнику. Під час заморожування спочатку замерзне чиста вода, а між кристалами льоду повинен залишитися “розсіл” (суміш солей і води). Злийте цей розсіл, не чекаючи, коли він замерзне. Зберіть чистий лід, розтопіть його і ви отримаєте чисту воду без домішок солей. Якщо ви заморозили воду при дуже низькій температурі, може замерзнути також розсіл, тому підберіть необхідну температуру в морозильній камері. Якщо ж вода зовсім позбавлена солей, вона не може бути корисною.
Фільтрація. Дещо пом’якшити воду можна за допомогою вугільного фільтра-глечика. В них потрібно вчасно міняти картриджі, адже там швидко розмножуються бактерії. Це може погіршити якість води.
