13 квітня 2022 року українські військові вразили крейсер «москва», у результаті чого він затонув. Зброя, яка завдала одного з найболючіших ударів росіянам у війні проти України — українська ракет «Нептун».
«Українська правда» після восьми місяців з моменту попадання встановила ретроспективу того самого влучання та народження тепер вже символічної української зброї.
Ось головні висновки з матеріалу Української Правди.
Бойове хрещення «Нептуна»
Майже ніхто про це не знає, але перше бойове застосування «Нептунів» відбулося аж ніяк не у квітні, а в перші дні повномасштабного вторгнення росії.
Саме тоді три російські десантні кораблі висунулись із портів у Криму й рушили в бік українського узбережжя в Миколаївській області. Висадка військ рф в цьому районі давала їм плацдарм для атаки й на Миколаїв, і на Одесу.
Саме для ураження цих кораблів було випущено три перші «Нептуни».
«Перші пуски були з півдня Одеської області, а стріляли в напрямку Миколаєва. Тому ракети мусили пройти над Одесою і, щоб це було безпечно для міста, їх пустили не на висоті 5–6 метрів над водою, як це має бути, а десь на 120 метрах. Очевидно, що росіяни їх засікли й, швидше за все, знищили. Там цікаво, що вони навіть збили свій же літак, який у тому районі полював на «Нептуни», — розповів УП співрозмовник у військових колах, дотичний до проєкту «Нептун».
Жоден із «Нептунів» не вразив свою ціль, але, як переконують співрозмовники УП, російські десантні кораблі, заскочені самою можливістю подібних ракетних ударів, розвернулись і дременули в Крим.
Неофіційна зброя?
«Нептунів» на кінець лютого на озброєнні ЗСУ не мало бути. Після успішних державних випробувань у 2020-му, «Нептун» прийняли на озброєння, але в реальності проєкт поставили на паузу. Лише під кінець того року, зокрема після зустрічі керівника КБ «Луч» Олега Коростельова і Володимира Зеленського, на особисту вимогу президента на «Нептун» знайшли гроші.
Перший повноцінний комплекс на новому шасі від «Татри» був зібраний у серпні 2021 року перед парадом до 30-ої річниці Дня Незалежності.
На параді показали повний склад комплексу: рухомий контрольний пункт, універсальну самохідну пускову установку, транспортно-заряджаючі машини та тягачі.
Однак між показом на параді та надходженням в армію минули довгі місяці. У грудні 2021-го командувач Військово-морських сил ЗСУ Олексій Неїжпапа в сюжеті військового телебачення анонсував, що перший дивізіон «Нептунів» має надійти в армію лише навесні 2022 року.
Але навіть у грудні не було ще самих ракет. За даними УП, перші ракети, замовлені державою для армії, виїхали на Одесу тільки у 20-х числах лютого 2022-го. Буквально за кілька днів до повномасштабного вторгнення їх вивезли із заводу в Києві, який після того росія уже тричі обстрілювала своїми ракетами.
(Не)навмисний брак
Екіпажі комплексів проходили навчання у розробників ракет, і після лютневих пусків у військових зародились тривожні сумніви.
«Для операторів найбільше розчарування, коли їхні ракети просто десь зникають і нікуди не влучають. Тому після перших пусків, десь у березні, в оператора, який відповідав за комплекс, почалась в доброму сенсі якась параноя. Він наказав перевірити всі ракети — вузол за вузлом», — розповідає один зі співрозмовників УП у військових колах, знайомий із ситуацією.
Для перевірки з київського КБ «Луч», яке є головним розробником ракети, приїхала група спеціалістів, яка виявила дуже підозрілу закономірність.
«З Києва приїхали специ й реально прифігіли. Вони виявили, що на всіх ракетах виведена з ладу одна деталь, через яку ракети не детонували, як мали б. Вони все полагодили, й одразу наступний пуск, дві ракети — в яблучко», — розповідає співрозмовник УП, дотичний до проєкту «Нептун».
Все це виглядало не інакше як спланована диверсія. Правда, джерела «Української правди» в КБ «Луч» не схильні до версії про умисне шкідництво.
«Нас постійно викликають щось полагодити чи перевірити. Це специфіка продукту така. Ракета ж наповнена дуже чутливою електронікою, для неї навіть на етапі простого транспортування є багато небезпек. Не думаю, що була якась диверсія», — переконує співрозмовник УП на підприємстві-розробнику ракети.
Водночас інші два незалежні одне від одного джерела, зокрема в армійському керівництві, припускають, що ракети могли пошкодити навмисно.
«Така історія і справді була. Виявилось, що на всіх ракетах однакова несправність, і вона явно спеціально зроблена. Це був єдиний раз за всю війну, коли б я міг сказати, що це схоже на зраду. Але все виправили, і „Москви“ більше немає», — зізнається наш співрозмовник у розвідці.
Як топили «москву»
13 квітня приблизно о 16 години дня оператор комплексу «Нептун» із промовистим, але наразі засекреченим українським прізвищем отримав дуже несподівані дані на радарах.
Його звичайний радар показував, що десь за 120 кілометрів від берега стоїть велика ціль. Подібного розміру об’єкт в цьому секторі Чорного моря міг бути тільки один — флагман ЧФ рф крейсер «москва».
Але як звичайний радар міг показувати загоризонтну ціль на такій відстані? Як переконують не під запис українські ракетники, на сторону захисників стала сама природа.
Через те, що над морем стояли щільні хмари, сигнал від радара відбивався від них до поверхні води, а від води назад до хмар.
«У нас на момент вторгнення не було загоризонтних радарів, і росія про це знала. Але через те, що хмари були дуже низько, і сигналу із цього коридору між водою і хмарами нікуди було подітись, то радар несподівано добив аж до „москви“», — пояснює співрозмовник УП.
Росіяни були настільки впевненими у власній недосяжності для українських сил, що, як припускають наші співрозмовники, ймовірно, навіть не активовували системи ППО. Хоча навіть увімкнені вони б мали великі проблеми з «Нептунами».
«Нептун» — це тихохідна ракета на рідкому паливі, яка підкрадається до корабля непомітною до самого останнього моменту. Аж поки уже не пізно. Її звичайні системи ППО майже не бачать, бо вона летить над самою водою», — пояснює в розмові з УП співрозмовник з-поміж членів РНБО.
І 13 квітня російський крейсер несподівано сам зайшов у зону ураження українських ракет. Щойно його зафіксували, приблизно о 16-ій годині відбулося два пуски «Нептунів», які один за одним вилетіли в бік «москви».
«Українська правда» опублікувала історичні кадри запуску ракети «Нептун» по рашистському крейсеру «Москва» 13 квітня
6 хвилин невизначеності
Але найцікавіша фаза операції почалась якраз після того, як ракети понеслись у море.
За розрахунками ракетників, політ «Нептунів» на таку відстань мав скласти трохи більш як шість хвилин. Але як дізнатись, чи влучили ракети?
Як переконують співрозмовники УП, знайомі з ходом операції, оператори «Байрактарів» відмовлялися вилітати для верифікації влучання: над хмарами вони б нічого не побачили, а летіти під хмарами — це 100% збиття.
«Тому ніхто не знав, чи вдалося влучити. Але потім прийшли дані, що „Москва“ влупила повний вперед. Це значило, що щось таки сталось. З траєкторії було видно, що крейсер хотів сховатися за „вишки Бойка“. Це великий металевий об’єкт, і коли летить ракета, то вона захопить спершу вишку як ціль, а корабель за нею буде в безпеці», — розповідає не під запис співрозмовник УП в середовищі ракетників.
Паралельно з тим до «москви» одночасно з різних боків кинулось чотири кораблі. Але саме тоді на морі почався несподіваний шторм, і будь-які рятувальні операції дуже ускладнились.
Коли українські військові зрозуміли, що з Криму до «москви» вийшов буксир, то їм стало очевидно: ситуація на крейсері критична.
Один із чільних нинішніх силовиків написав тієї ночі журналістам УП: «москва — все».
