Четвер, 13 Червня

Вищі податки для ФОПів та перетворення митників на слідчих. Як держава планує зібрати більше доходів у наступні шість років?

Оперативні новини у нашому каналі в Telegram!

27 грудня уряд погодив “Національну стратегію доходів” (НСД) до 2030 року. Цей документ визначатиме, як держава буде жити наступні шість років та фінансувати свої потреби, зменшуючи залежність від партнерів. Про це пише Економічна Правда.

Значення цього документа складно переоцінити, адже він визначить напрямок податкових та митних реформ в Україні під час війни та після її завершення. Попри це, уряд до останнього приховував деталі документа.

Напередодні його затвердження ЕП дізналася деякі подробиці. Які податки можуть вирости? Як урядовці планують реформувати митницю та податкову?

Для чого потрібна стратегія доходів

В умовах війни половину бюджетних потреб України забезпечують партнери. Коли держава настільки залежить від зовнішнього фінансування, то в разі його відсутності влада змушена робити неприємні кроки. Такі заходи вже запроваджували у 2023 році, коли темпи надходження коштів від партнерів почали падати.

Зокрема, у листопаді Верховна Рада ухвалила запропонований урядом закон про підвищення податків для банків. Ставку податку на прибуток за 2023 рік збільшили з 18% до 50%. Це зробили “заднім числом”, адже за більшу частину року банки вже сплатили податок за старою ставкою. Такі маневри не можуть подобатися бізнесу та громадянам, адже наступною жертвою підвищення податків може стати будь-хто.

Розвіяти таку невизначеність мала б довгострокова “Національна стратегія доходів”. Це план, до якого уряд закладає подальші реформи податкової та митної систем і завдяки якому Україна має стати більш фінансово незалежною. Принаймні, так цей документ позиціонує його розробник – Міністерство фінансів.

Там вважають, що в разі наявності плану на наступні шість років дії влади щодо податкової та митної реформ стануть передбачуваними, що поверне довіру у відносини між державою та платниками податків.

Сумніви в досягненні “високої” мети стратегії з’явилися ще на етапі її народження в стінах Мінфіну, адже уряд схвалив документ в останній можливий момент, а його деталі до останнього тримав у таємниці.

Чому стратегію схвалили “під ялинку”

Ухвалення стратегії урядом було одним з останніх “структурних маяків” програми МВФ, який Україна мала виконати до кінця грудня. Хоча робота над документом тривала щонайменше кілька місяців, остаточно погодити його текст вирішили лише напередодні Нового року.

Попри важливість документа, Мінфін не проводив відкритих обговорень своїх пропозицій з бізнесом та громадським сектором. Інформація про податкові та митні зміни, які уряд планує провести до кінця десятиліття, майже не просочувалася в ЗМІ.

Режим таємничості має свою логіку. Оскільки документ передбачає не лише напрямок реформ Державної митної служби (ДМС) та Державної податкової служби (ДПС), а й план довгострокового наповнення бюджету, то він містить чимало неприємних кроків. Зокрема – щодо підвищення ставок податків.

Що буде з податковою

Як сказано в документі, непопулярні рішення, зокрема щодо підвищення податків, держава ухвалюватиме лише після створення відповідних умов. Передусім уряд має зробити два кроки.

Перший – забезпечити конфіденційність та деперсоніфікацію даних про платників податків і перенесення їх адміністрування в Мінфін. Там створять ІТ-установу, яка відповідатиме за дані і їх адміністрування.

За місяць до ухвалення документа в Мінфіні пояснювали, що в межах реалізації стратегії планують забрати у ДПС можливість “бачити”, яка компанія стоїть за тим чи іншим податковим номером. Це нібито має суттєво знизити корупційні ризики при виявленні порушень податкового законодавства.

У готовій версії стратегії йдеться, що деперсоніфікація даних про платників податків має стати першим кроком на шляху до надання доступу податковій до банківської інформації, зокрема щодо руху коштів на рахунках. За допомогою цієї інформації податкова планує протидіяти схемам з ухилення від оподаткування.

Другий крок – запровадити ризикоорієнтовані підходи в роботі ДПС, які мають лягти в основу діяльності цього органу. Цей захід передбачатиме зміни в організаційній структурі податкової та запровадження ІТ-рішень для автоматизації управління податковими ризиками.

У межах реалізації стратегії планується провести функціональне обстеження податкової та її територіальних органів. За його підсумками зменшиться штатна чисельність працівників. Планується оптимізувати структуру податкових інспекцій відповідно до територіально-адміністративного устрою, консолідувати міжрегіональні управління з роботи з великими платниками податків, удосконалити управління персоналом.

Крім того, у документі йдеться про посилення доброчесності ДПС. Створення позитивного іміджу цього органу називається одним з пріоритетних напрямків реформи податкового адміністрування.

Як підвищать податки

Після змін у роботі ДПС держава перейде до підвищення податків. Стратегія передбачає такі кроки.

  • Заборона спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб. Третю групу об’єднають з другою, а для юридичних осіб, які на ній перебувають, протягом трьох років будуть поступово підвищувати ставку податку до 18%. Надалі компаніям заборонять користуватися цією системою.
  • Підвищення ставок спрощеної системи для фізосіб-підприємців. Для ФОПів, які перебувають на другій і третій групах (а після реформи – на об’єднаній другій групі), запровадять диверсифіковані ставки – від 3% до 17% від доходу залежно від виду діяльності.
  • Звуження першої групи спрощеної системи. Кількість видів діяльності, якими можна займатися на спрощеній системі оподаткування, звузять. Єдиний податок для першої групи переглянуть: замість фіксованої суми підприємці будуть платити відсоток від доходу.
  • Ставки податку для “спрощенців” четвертої групи (агровиробники) підвищать, а базу оподаткування розширять. Це повинно стимулювати компанії переходити на загальну систему оподаткування.
  • Усіх “спрощенців” зобов’яжуть користуватися РРО та вести облік походження товарів.
  • Запровадження прогресивної шкали оподаткування ПДФО: одна чи дві вищі ставки будуть застосовуватися до тієї частини доходу особи, яка буде перевищувати певний встановлений законом рівень. Розмір цих ставок, як і граничні розміри доходів, поки що не відомі.
  • Реформа системи податкових пільг та знижок. Отримувати відшкодування сплаченого податку пропонують за витрати на самостійне поліпшення житлових умов, власну справу, лікування, освіту.
  • Запровадження європейських правил оподаткування податком на прибуток підприємств (зокрема, щодо оподаткування роялті).
  • Гармонізація законодавства про ПДВ з директивами ЄС. Зокрема – мінімізація пільг з ПДВ, гармонізація ставок та адміністрування цього податку.
  • Підвищення акцизів на пальне, алкоголь, тютюнові вироби до мінімального рівня ставок, який діє в ЄС. Надалі держава вивчатиме міжнародний досвід запровадження акцизу на солодкі напої. Запровадження останнього планується з 2027 року.
  • Підвищити ставки оподаткування екологічним податком викидів вуглецю (цей захід планується реалізувати після завершення війни).
  • Зміна бази оподаткування податку на майно. Стягувати його пропонують з оціночної вартості нерухомості. Така зміна може статися у 2027-2028 роках. До того часу держава повинна буде налагодити процеси оцінки майна та наповнити реєстри відповідними даними.

Крім того, у стратегії йдеться про концептуальні зміни. Наприклад, там пропонується надати місцевим органам влади більше повноважень щодо адміністрування місцевих податків та зборів, а також запровадити систематичну оцінку податкових пільг. Зокрема, від деяких з них пропонується відмовитися, натомість зосередити увагу держави на пільгах для переробної промисловості.

Що буде з митною службою

Друга важлива частина документа – реформа митниці, яка може принести державі ще більше надходжень. Традиційно саме митниця була головним наповнювачем державної скарбниці.

Ключовим треком реформи ДМС стане євроінтеграція. Зокрема, у межах стратегії доходів очікується, що Україна імплементує Митний кодекс ЄС. Також влада планує пройти оцінку відповідності вітчизняного митного законодавства законодавству ЄС та отримати відповідний висновок Єврокомісії.

Особливий акцент в НСД робиться на антикорупційній складовій реформи. Зокрема, пропонується запровадити атестацію митників та їх систематичну перевірку на доброчесність (за допомогою поліграфа). Працівники пунктів пропуску носитимуть натільні камери для унеможливлення отримання хабарів.

Ще один антикорупційний крок – надання підрозділам внутрішньої безпеки ДМС повноважень проводити оперативно-розшукову діяльність. Наразі такі повноваження в Україні мають поліція, ДБР, БЕБ та НАБУ.

Проводити оперативно-розшукову діяльність зможуть і звичайні митники – у контексті розслідування випадків контрабанди. Останню в Україні напередодні криміналізував парламент. Також в уряді планують ухвалити закон “Про запровадження адміністративної відповідальності за порушення митних правил”.

Для збільшення митних надходжень уряд має намір посилити контроль за правомірністю застосування звільнень від сплати митних платежів. Загалом пільгове митне оподаткування планують гармонізувати з нормами ЄС. Також планується відновити проведення документальних перевірок на митниці.

Разом із збільшенням повноважень митників уряд планує створити спеціальний підрозділ, який буде реагувати на звернення громадян та бізнесу (HelpDesk). Зловживання на митниці планують зменшити, зокрема, запровадивши єдиний підхід до митного оформлення товарів. Серед інших пропозицій щодо реформи ДМС, які хоче реалізувати уряд у наступні шість років, є такі кроки.

  • Налагодження обміну попередньою митною інформацією з іншими країнами.
  • Розвиток спільного контролю на пунктах пропуску.
  • Підвищення зарплат митників до ринкового рівня, запровадження нової системи KPI для митників та ІТ-систем для моніторингу їх виконання.
  • Розвиток ІТ-рішень на митниці, зокрема стандартизація та уніфікація систем митного оформлення.
  • Оснащення пунктів пропуску сучасними технічними засобами.

Що далі

Ухвалення Національної стратегії доходів не означає, що з 1 січня 2024 року в Україні підвищаться податки чи митники отримають право проводити слідчі дії. Для кожного пункту стратегії потрібно ухвалювати закони. Цей процес триватиме роками, хоча деякі кроки стратегії Мінфін планував зробити у 2024 році.

Чи поверне стратегія довіру у відносини держави та платників податків, говорити рано. Зрештою, режим секретності навколо підготовки та затвердження документа дає на це мало надії.