Історія про американця Ріка Муді, який живе у Львові в підземному переході, сколихнула багатьох читачів. Вдалося дізнатися нові деталі про чоловіка, чиє непросте життя в майбутньому легко може стати сценарієм для драматичного Голлівудського фільму, ідеться в матеріалі журналіста Юрія Мартиновича для “Еспресо Захід“.
Подробиці про Ріка розповів волонтер Олександр Мостовой, який родом з Донецька. За час війни з Росією чоловік з сім’єю двічі був змушений ставати вимушеним переселенцем: спершу у 2014 році, коли покинув рідне місто, а в 2022 році – Донецьку область. Минулого року він опинився у Львові, де активно включився в роботу волонтером. Олександр працював в гуманітарному штабі у Львівському палаці мистецтв. Саме там 3 серпня 2022 року він вперше познайомився з Рікому Муді.
“Мене покликав охоронець палацу мистецтв, бо прийшов якийсь безхатько, що говорив англійською мовою. А я знаю англійську. Так я зустрів Ріка, який розповів, що живе на вулиці і попросив їжі. Я запросив його в штаб і нагодував. Одразу було видно, що він кілька днів не їв. Цей контраст між його виглядом і його правильною англійською, дуже кидався в очі. Ми почали з ним спілкуватися і завдяки керівництву палацу мистецтв, він на кілька днів залишитися там. За цей час ми привели його в порядок: він наївся, помився, отримав чистий одяг й білизну, до того ж ми надали йому доступ до інтернет. Після цього Рік ожив на очах”, – розповідає Олександр.
Так, день за днем, американець довірився волонтерам і по частинках розповів свою непросту історію, яку він записав і намагався минулого року опублікувати в популярному в США онлайн-сервісі Reddit (у кінці статті посилання на оригінальний запис Ріка, який Олександр Мостовой зберіг). Одразу зазначимо, що існує певна плутанина з іменем чоловіка: Eric Wayne Moody та Rick Wayne Moody. Але називатимемо його Рік, як він сам підписав свою статтю і як офіційно його записали правоохоронні органи України.
Біографія Ріка Муді: від великої батькової спадщини до побоїв в тюрмі в Україні
Фото: Рік Муді
Тож, Рік народився у 1973 році в Китаї в сім’ї Рональда Муді (Ronald P. Moody) та Сандри Лінн Хокінс (Sandra Lynne Hawkins). Чому в Китаї, бо його батько Рональд Муді 40 років пропрацював військовим офіцером в армії США, тому часто змінював місце проживання. У Ріка також є брат Брайан Скотт Муді (Brian Scott Moody). Здобувши вищу освіту у США, Рік працював інженером-програмістом в Сіетлі, штат Вашингтон.
Його батько Ronald Paul Moody
Мати Ріка померла у 2010 році, а батько – в 2014. Рональд Муді залишив сину чималу спадщину – понад 500 тис. доларів. Рік вирішив змінити життя, щоб подорожувати Європою. Він купив собі у США мотоцикл і хотів кататися ним старим континентом. Однак була певна затримка з доставкою мотоцикла. У 2017 році Рік вперше приїхав в Україну в пошуках розваг, зокрема, наркотиків до яких він завжди мав відкриті погляди. У Києві він познайомився з дівчатами, які у підсумку могли здати його поліції.
“19 квітня 2017 року мене затримали в Києві в офісі дилера, який продавав мені наркотики. У нього виявили: 5 г кокаїну, 10 г спіді, 8 г порошку мескаліну, 25 таблеток ЛСД, 50 таблеток екстазі, 100 х 10 мг оксиконтину, 100 х 2 мг ксанаксу. Пізніше того ж дня у моїй квартирі відбувся обшук у моїй присутності. На моїй кухні знайшли пакет із півкілограма марихуани. Так, я знав, що закони про наркотики в Україні жахливі, але я не уявляв, що мене чекає далі”, – пише Рік.
А далі він потрапив в СІЗО. Півроку його допитували, часто був присутній адвокат. Під час цих допитів, коли адвоката не було Рік нібито зустрівся з одним із “старших інспекторів СБУ”, який запропонував йому дати хабар у 50 тис. доларів, щоб той міг вийти під заставу.
“Він дав мені планшет і наказав перерахувати йому 50 000 доларів з мого банківського рахунку в Chase, що я і зробив. Коли я вийшов під заставу через 182 дні, я виявив, що всі мої гроші на всіх рахунках були вилучені. Бенефіціар IRA з майже 200 000 доларів було закрито. Інші брокерські рахунки та банківські рахунки також. У мене був обліковий запис Bitstamp із майже 100 000 доларів — це вичистив сам інспектор, але він залишив слід: зафіксована інтернет-адреса в одному з київських спальних районів. Я про все це тоді повідомляв співробітникам посольства, але вони нічого не могли зробити. Тому я не міг найняти приватного адвоката, бо був вже без грошей”, – пише у своїй статті-біографії американець.
Так він вперше опинився на вулиці, бо його випустили під заставу, але він був абсолютно без грошей в кишені. Рік змушений був пристосовуватися до нових реалій і почав красти їжу з магазинів. Його знову заарештували і цього разу надовго запроторили за грати.
“Я провів час у вісімнадцяти різних камерах. З листопада 2018 року по серпень 2019 року я перебував у камері №12, спеціальному місці, де в’язнів регулярно б’ють і катують. Це також штаб-квартира чорного ринку в’язниці, де переважно торгують мобільними телефонами та алкоголем. Керує цим ринком “начальник” Валера – м’язистий і пузатий татарин, засуджений за вбивство, який також офіційно працює у в’язниці. Цього хлопця всі першим зустрічають, коли заселяються. Він конфіскує всі цінні речі, які потім перепродує. Я спав поруч з іншим американцем з Філадельфії. Валера зламав йому руку під час жорстокого побиття бейсбольною битою, свідком якого я був разом із шістнадцятьма іншими в’язнями. Мене регулярно били приблизно раз на місяць, двічі битою, хоча я співпрацював з ними. Мене змушували цілими днями мити та полірувати все, що траплялося на очі, хоча я був майже весь час, як напівкаліка”, – розповідає про життя в тюрмі Рік.
Він відзначає, що практично весь час у в’язниці голодував.
“У хороші дні мене годували кашею, яка складалася з чотирьох різновидів каші: від зовсім м’якої, але їстівної до практично неїстівної, але ви все одно спробуєте її з’їсти, бо альтернативою є лише хліб. Нерідко було так, що три дні жили на одному хлібу”, – пише Рік.
Вже після початку повномасштабної війни, у квітні 2022 року Ріка поїздом перевезли до Львова у тюрму. На початку серпня його випустили під особисте зобов’язання та надали відповідний документ – довідку про звільнення. Не маючи засобів на життя, він почав спати в підземному переході. Завдяки щасливому збігу обставин, познайомився з волонтерами Львівського палацу мистецтв, які і допомогли йому знову відчути себе людиною.
Чому американця не відправляють в США і він продовжує жити на вулиці
Фото: Ліана Марія
Як розповідає Олександр Мостовой, Рік 90% часу поводиться і говорить, як цілком адекватна людина, однак ці 10% – він страждає на параною пов’язану з американським урядом та різні психічні загострення. Тому можуть бути певні сумніви щодо всієї історії, яку Рік розповідає про себе, однак точно те, що він більше не вживає наркотиків.
“Через інтернет ми розшукували його друзів і рідних. Вийшли на друга його брата, який сказав, що той виїхав зі штату і він втратив з ним контакт. Також зв’язалися з організацією, яка допомагає американським громадянам за кордоном. Ми тричі намагалися влаштував зустріч Ріка з консулом США. Однак тричі Рік просто не з’являвся. У нього бувають загострення пов’язані з урядом США, різною конспірологією та нав’язливими ідеями, наприклад, про те, що він створить портал, який одразу його перенесе додому… Коли він написав історію про себе і хотів опублікувати в Reddit, а сервіс її відхилив через те, що він просив небайдужих надіслати йому гроші, Рік вирішив, що це змова проти нього. Тому більше не намагався опублікувати цю історію”, – каже Олександр.
Волонтери намагалися допомогти йому, щоб американець не вештався вулицями, а знайшов роботу і почав сам на себе заробляти. Вони надали йому планшет і ноутбук, адже Рік програміст і при бажанні міг би працювати у Львові, адже досконало володіє англійською та має відповідні технічні навички. Однак після того, як він відмовився жити в одного волонтера за містом і знову почав вести спосіб життя безхатька у Львові, в нього вкрали техніку. До того ж, як каже, Олександр Мостовой, Рік пристосувався до життя безхатька, прийнявши цю модель поведінки, як нормальну і базову для себе.
“Жахіття тюрми його зламали. Для мене особливо показово те, що він будучи інтелігентною людиною за ці 5 років в тюрмі не вивчив нашої мови, оскільки до нього там ставили як до раба, до худоби. Ріка треба стабілізувати. Зупинити ці параноїдальні напади, надати фахову психологічну й психічну допомогу, щоб він був готовий зустрітися з консулом. Але тут є ще один юридичний нюанс. Ріка не звільнили від покарання, а просто випустили під зобов’язання. Він відсидів лише 5 з 9 років. Відповідно, може знову опинитися за гратами. Тому йому треба і фахову юридичну допомогу, щоб суд визнав покарання відбутим і він міг би легально виїхати за кордон”, – каже Олександр.
У кінці минулого року волонтер втратив контакт з Ріком. По-перше, Олександр поїхав зі Львова, а, по-друге. Рік більше не хотів з ним спілкуватися, можливо, через черговий приступ своєї психологічної недуги.
Тож, зараз Рік Муді продовжує вештатися Львовом, часто спати в підземному переході на площі Митній, просити в людей милостині і не знати, що його чекає завтра. А завтра поліцейські можуть або забрати його в тюрму, або відправити в психіатричну лікарню на вул. Кульпарківській, або просто може настати ще один холодний день в житті людини, яка втратила все, яку не помічають інші і яка просто хоче опинитися вдома та забути все це жахіття через яке довелося пройти.
За посиланням можна ознайомитися з автобіографічною статтею (англійською мовою), яку написав Рік Муді у 2022 році.
Автор: Юрій Мартинович
