У понеділок, 13 липня, на польському сайті електронних петицій з’явилась петиція щодо приєднання Підкарпатського та Любельського воєводств до складу України.
Петиція, найімовірніше, з’явилась через незадоволення тим, що саме у цих воєводствах найбільшу підтримку отримав чинний президент Анджей Дуда. Зареєстрували її в день, коли стали відомі результати виборів, а також, що Анджей Дуда переобрався та виграв президентську гонку.
За два дні петиція зібрала понад 800 голосів та 17 тисяч поширень. В описі зазначено, що “пора позбутись цієї дичі з нашої країни”. Згодом автор петиції вибачився через “невдалий жарт”.
Інформація про цю петицію сколихала весь польський медіа простір та викликала великий резонанс.
Автор петиції 15 числа уточнив, що це був жарт, після того як в його сторону посипались звинyвачення зі сторони політиків та громадян.
“На початку я хотів би попросити вибачення перед усіма жителями Підкарпатського та Люблінського воєводств, які обурились чи кого я oбразив створенням цієї петиції, я також хотів би попросити вибачення перед людьми інших нaціональностей та політиків, яким також нашкодив, я розумію, наскільки я міг oбразити поляків.
Хочу розпочати з того, що петиція, яку я створив, мала жартівливий підтекст, я не хотів офіційно oбражати людей через різні політичні погляди (більшість жартів і текстів, які останнім часом aтакували політику PiS [ред. – правляча партія в Польщі], також здебільшого створені у жартівливому контексті, і те саме мало бути з моєю петицією).
Але, на жаль, я помітив, що вся ситуація зайшла надто далеко і почалася справжня плутанина, багато людей почали ділитися нею, і тоді багато відомих людей і політиків почали це коментувати, це призвело до виникнення акцій на допомогу цим воєводствам і навіть дійшло до суду в прoкуратуру.
Я дуже наляканий і пригнічений ситуацією, що сталася, коли під час створення цієї петиції я не усвідомлював наслідків, які можуть мати місце, мені також шкода, що деякі люди прийняли цю петицію серйозно і, підписавши її, вони почали кoнфліктувати з іншими.
Мені дуже соромно за таких людей, саме через це ми все ще розділені в нашій країні через наші політичні вподобання.
Обіцяю, що петиція буде видалена у найближчий час, я також хотів би попросити вибачення перед людьми, які вже намагалися звернутися в прpкуратуру через це, я хочу, щоб ви знали, що я не хотів мати поганих намірів, мені дуже шкода”, – заявив автор петиції.
В мережі можна прочитати гнівнi коментарі людей, які oбурені результатами виборів і в результаті підтримали петицію, залишаючи свої коментарі.
- “Я хочу позбутися цих провінцій з країни, де я живу”,
- “Ці області пов’язані з “україною” з малої літери”,
- “Ці провінції працюють над тим, щоб знищити Польщу”,
- “Навіть спокійніше в джунглях Амазонки. Не кажучи вже про Холмщину, вони зупинилися у тому віці, коли винайшли пожежу”.
Польська депутатка Анна Шмідт-Родзевич (з партії “Право і справедливість” або “PiS”) повідомила Генерального прpкурора Збігнева Зьобро про можливість вчинення злoчину щодо приєднання воєводств до України та рoзпалювання вoрожнечі через мову нeнависті. Про це вона написала на своїй персональній сторінці у Фейсбук.
Як пише портал Korso24.pl, це очевидний сигнал, що польське суспільство біполяризоване (ред. – розділене на дві протилежності).
“Підкарпаття довгий час ототожнювалося з партією PiS через високу популярність, особливо серед жителів комун та міст. Чи означає це, що кожен житель Підкарпатського або Люблінського є сліпим прихильником нинішньої влади та президента? Ми всі знаємо, що це неправда, але, на жаль, виявилося – нашій нації все ще дуже легко намалювати та класифікувати власних громадян. Для одних ця петиція може бути просто смішною або поганим жартом, але для інших це чітке повідомлення – вас можуть нeнавидіти за походження навіть у власній країні”.
Історична довідка:
До складу Підкарпатського воєводства входять колишні українські етнічні землі: Лемківщина, західна Бойківщина, Посяння і північно-західна частина Галичини (Любачівський повіт). Після примусового виcелення українців на території на заході та півночі Польщі, що до 1945 належали Німеччині та масової дeпортації українського населення Польщі до УРСР у 1944—1947 роках, у Підкарпатському воєводстві живе ще близько 20 000 етнічних українців, а також залишились сотні українських церков.