Середа, 19 Червня

У Львові на Личаківському військовому кладовищі розпочали ексгумацію давніх поховань

Оперативні новини у нашому каналі в Telegram!

На військовому цвинтарі Львова, яке більш відоме як Марсове поле, меморіально-пошуковий центр «Доля» розпочав ексгумацію давніх поховань. За кілька днів роботи знайшли рештки людей, які загинули під час Першої світової війни та у повоєнний час. Метою ексгумації є перенести всі рештки й збільшити місце для поховання героїв російсько-української війни. ZAXID.NET у понеділок, 27 березня, побував на місці ексгумації.

Директор центру «Доля» Святослав Шеремета розповів, що до них звернулися Львівська міська рада та адміністрація Личаківського кладовища, щоб провести пошукові роботи. «Згідно з архівними даними, тут було кладовище часів Першої світової війни. Крім цього, знаємо, що у повоєнний період радянська влада проводила тут поховання. Перед ексгумацією ми встановили, що тут є рештки, і зараз, коли пройшли всі відповідні процедури, розпочали роботи з дослідження території», – сказав директор.


За словами Святослава Шеремети, наразі рано говорити про загальну картину дослідження. Більше деталей пошуку з’явиться через кілька днів розкопок. Дослідники спочатку використовують екскаватор, щоб зняти верхній шар ґрунту, а далі працюють з лопатами та шпателями.

«Люди, які не орієнтуються, як треба проводити дослідження, розказують, що тут не можна працювати із технікою. Пошукові роботи поховань часів Першої та Другої світової воєн, учасників національно-визвольної боротьби чи жертв політичних репресій завжди проводять з використанням екскаватора чи техніки, щоб зняти верхній шар ґрунту. Аналогічно відбуваються й археологічні розкопки. Можна було б залучити десятки або сотні людей, які б працювали з лопатами. Це тривало б місяцями або роками», – пояснив Святослав Шеремета.

За архівними даними, на території, де тривають розкопки, було кладовище часів Першої світової війни з похованнями військових Австро-Угорської імперії, турецької, німецької й російської армій. Святослав Шеремета говорить, що мінімум у двох арміях були українці – в російській та австро-угорській.

«Відповідно до архівних даних, у міжвоєнний період тут відбувалася комасація. Її проводили воєводські влади Другої Речі Посполитої, а також були ексгумаційні роботи у повоєнний період з 1944 року. Вийшла ситуація, коли формально, за всіма офіційними документами, тут є газон і під час комасації всіх ексгумували. Насправді цього не відбулося до кінця», – сказав директор центру «Доля».

Він повідомив, що перепоховання, ймовірно, буде на ділянках кладовища №84 і 85. Крім цього, планують створити міжнародний меморіал усіх загиблих часів Першої світової війни.

Святослав Шеремета розповів, що у верхній частині місця ексгумації є поховання часів Першої світової війни, а в нижній знайшли поховання повоєнного періоду. За його словами, йдеться про членів НКВС, які загинули в боях з Українською повстанською армією. Директор центру «Доля» зазначив, що також планують дослідити на наявність поховань плити на центральній алеї, на яких є 3400 прізвищ.

«Коли, відповідно до записів у цвинтарних книгах, проаналізували прізвища, то датою загибелі 111 людей є 1944 рік. Далеко не факт, що серед тих 111 всі фронтовики. Військові дії на території Львівської області завершилися у серпні 1944 року. Відповідно, якщо дата загибелі цих військових після серпня 1944 року, то це також можуть бути члени НКВС. Решта прізвищ датована з 1945, 1946 і до 1952 років. Навіть декілька прізвищ датовані 1956 роком. Ми розуміємо, що загиблі військовослужбовці радянської армії з 1945 року це є все військовослужбовці НКВС», – говорить Святослав Шеремета.

Він зазначив, що за найнесприятливіших обставин ексгумація триватиме приблизно 60 робочих днів, оскільки масштаби роботи є значними. За словами Святослава Шеремети, є великі сподівання що у 2023 році вдасться демонтувати центральну алею, яка символізує георгіївську стрічку.

«У 2005 році я бачив невеликий саркофаг, коли відкривали одну з плит. Помістити у такий саркофаг рештки десяти загиблих, як вказано на плиті, неможливо. Уявіть собі розміри труни й саркофаг 40 на 30 см. Кістки десятьох загиблих можуть поміститися у звичайну труну. Знаю, що деколи клали й 13. Це не заборонено, але ми такого не робили ніколи», – додає Святослав Шеремета.

Ексгумація проходить під керівництвом археолога та доктора історичних наук Ярослава Онищука. Він розповів, що наразі важко говорити про точну кількість загиблих, яких знайшли, але йдеться про десятки решток.

«Не всі рештки є цілими. На мою думку, в процесі комасації вибирали не всі рештки, деколи частинами. Очевидно, це все треба опрацьовувати й перепоховати. На етапі пошукових досліджень бачимо, що тут є дуже багато померлих в госпіталі, оскільки вони безінвентарні. Лише окремі ґудзики нас орієнтують, чиї це рештки», – говорить Ярослав Онищук.

Він пояснив, що дослідники вибирають землю до певної глибини й коли бачать пляму, то перевіряють її на рештки. За словами науковця, на швидкість робіт впливають погодні умови. Він зазначив, що процес повільний, але найголовніше – не пропустити решток.

Керівник управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради Антон Коломєйцев повідомив, що після всіх досліджень оголосять всеукраїнський архітектурний конкурс. Він зазначив, що вже є попередній варіант зонування всієї території військового кладовища. Тут буде комплекс, який матиме різні формати, зокрема й поховання героїв

«Ближче до житлової забудови буде сквер, який матиме природну складову. У бік вулиці Мечнікова буде меморіальна площа для відзначення важливих дат, місце зібрань. Ми все опрацьовуємо, обговорюємо, вносимо зміни в межах робочої групи, яка складається з пам’яткоохоронців, істориків, мистецтвознавців», – розповів Антон Коломєйцев.

Крім цього, є управління має спільно з архітектором Андрієм Лесюком, який споруджував меморіал героїв Небесної сотні. Наразі сформували візію, якими можуть бути поховання. За словами Антона Коломєйцева, за основу взяли козацький хрест.

«Меморіал Небесної сотні фактично будували до двох років. На нашу думку, стільки може тривати й будівництво меморіалу на кладовищі», – додав Антон Коломєйцев.