Сьогодні, 5 червня, Львівщина прощається із сімома захисниками. Василь Повханич, Роман Олійник, Олег Солотинський, Іван Чорний, Петро Козимка та Павло-Віталій Ленців загинули, захищаючи Україну від російських загарбників.
Роман Олійник. Народився та виріс у Бориславі
На військову службу був призваний у травні 2023 року. Загинув 31 травня на Горлівському напрямку Донецької області під час мінометного обстрілу.
Іван Чорний. Львів’янин
Народився 20 січня 1999 року. Здобув освіту у Львівському вищому професійному училищі торгівлі та сфери послуг. Після завершення навчання розпочав кар’єру в ресторанній сфері Львова.
Згодом вступив на строкову військову службу до 101 окремої бригади охорони Генерального штабу імені генерал-полковника Геннадія Воробйова.
Повернувшись до Львова, працював кухарем у місцевому пабі «Лінивий пес». У вільний час захоплювався спортом, зокрема, багатоборством, бігом, волейболом і футболом. За словами близьких, Іван Чорний був дуже доброзичливим, завжди посміхався та ніколи не відмовляв у допомозі іншим.
Із перших днів повномасштабного вторгнення Росії добровольцем став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави у складі 63 окремої механізованої бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних сил України. Боровся із загарбником на Миколаївщині, Херсонщині, Донеччині, Луганщині та Харківщині. За особисту мужність його нагородили численними відзнаками.
Загинув 30 травня 2024 року. В Івана Чорного залишилися бабуся, мама, сестра, дядько, хрещений батько, двоюрідний брат і кохана дівчина.
Петро Козимка. Житель села Стремінь Великомостівської громади Червоноградського району
Був головним сержантом 1-го механізованого взводу у військовій частині 0284. Загинув неподалік населеного пункту Торське Краматорського району, Донецької області.
Павло-Віталій Ленців. Житель села Крупське Розвадівської громади
Загинув під час мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Оріхово-Василівка Донецької області.
Тарас Дубас. Мешканець села Брахівка Золочівського району
Був сержантом, навідником механізованого батальйону 67-ої окремої механізованої бригади.
Призваний на військову службу 28 липня 2022 року. Загинув 2 червня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області. Йому було 30 років.
Олег Солотинський. Уродженець міста Ланівці Тернопільської області
Народився 2 квітня 1977 року. Згодом його родина перебралася до Львова, здобув освіту у Чернігівському юридичному коледжі.
Упродовж 2014-2016 років виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції: спершу у складі 66 військово-мобільного госпіталю, а згодом – 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила.
Після повернення до цивільного життя працював у сфері охорони власності у Львові. У вільний час захоплювався колекціонуванням поштових марок і монет, любив куховарити. За словам рідних, був справжнім патріотом своєї держави.
Із перших днів повномасштабного вторгнення Росії повернувся до складу 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України. Виконував бойові завдання на Донеччині та Луганщині.
Загинув 7 березня 2022 року. В Олега Солотинського залишилися батьки, дружина, донька та сестри.
Василь Повханич. Народився та проживав у селі Верхні Гаї
З серпня 2023 року поповнив лави захисників України. Виконував бойові завдання з захисту України як стрілець, помічник гранатометника у складі 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти вч А0296.
Загинув під час мінометного обстрілу 29 травня 2024 року, поблизу села Діброва Сєверодонецького району Луганської області.
