Україна понад місяць утримувала Сєвєродонецьк на Луганщині, утім боротьба за надійніший і краще готовий до оборони Лисичанськ тривала близько двох тижнів.
3 липня Генштаб ЗСУ заявив про вивід військ з міста.
Причину такого рішення і як його варто сприймати пояснив в спецефірі NTA військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Ігор Козій.
«Питання Луганщини не можна переводити на питання виграшу чи програшу. Це радше питання оперативної необхідності, відповідно до якої Головнокомандувач ЗСУ ухвалює таке рішення. Він на це має право, має на це повноваження. Він це зробив, усвідомлюючи всі наслідки і ризики. І це рішення треба вітати. Ми відійшли з позицій через брак озброєння», – прокоментував він.
Водночас наголосив про правило: якщо цей клаптик землі втратили, то його доведеться повертати. І якщо вирішили не витрачати ресурс на його утримання, то це не означає, що не доведеться витрачати ресурси на його повернення.
За його словами, важливим також є інше питання: а чи все зробило саме цивільне, а не військове, керівництво задля того, щоб Україна змогла втримати Лисичанськ і не тільки. Наприклад, за підрахунками, для справжнього перелому потрібно з десяток дивізіонів HIMARS, а не десять систем.
“Ми чітко почули від керівництва ЗСУ про перевагу ворога – в літаках, артилерії, людях, танках. Але тоді питання, а де ця зброя має взятися? Лише від Заходу? Тому зараз є питання до Кабінету міністру: а чим він замається. Головний момент сьогодення – не вирішення, як перебудовувати післявоєнну Україну десь в Швейцарії, а перебудова України воєнної, її перехід на воєнні рейки”, – резюмував він.
