Історичне рішення про старт переговорів з Україною щодо членства в ЄС лідери Євросоюзу ухвалили у вкрай нетривіальний спосіб, спромігшись дати відсіч галасливому союзнику Москви в Брюсселі, прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану. Про це ідеться в матеріалі NV.
У четвер, 14 грудня, Європейська рада ухвалила рішення про початок переговорів про вступ до Євросоюзу з Україною та Молдовою, а також надала статус кандидата Грузії. Для того, щоб лідери країн ЄС могли одностайно узгодити історичне рішення щодо України, головному опонентові такого кроку, прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, запропонували вийти із зали.
Світова преса оцінила такий незвичайний крок і підкреслює непересічне значення як проукраїнського рішення, так і згуртованої відсічі ЄС Орбану — хоча йому все ж вдалося тимчасово заблокувати бюджетні видатки Євросоюзу на підтримку України обсягом 50 млрд євро.
Найяскравіші фрагменти з кількох матеріалів західних ЗМІ.
На тлі спротиву Угорщини і восьми годин перемовин у Брюсселі The Guardian називає «неочікуваним» рішення лідерів ЄС розпочати переговори про членство з Україною. Видання зауважує, що цей крок є критично важливим імпульсом для Володимира Зеленського і ударом по Володимиру Путіну. Британські журналісти підкреслюють незвичайний спосіб, у який було прийнято «одноголосне» рішення, для чого Віктор Орбан залишив залу переговорів у Брюсселі. «Навіть для міста, де мистецтво укладання угод добре відточене, це був надзвичайно незвичний маневр», — констатує The Guardian. За даними його джерел, така ідея щодо неприсутності Орбана в залі була узгоджена заздалегідь. «Він знав, що 26 країн-членів були рішуче „за“. Звичайно, це законно», — цитує видання своє джерело.
Після засідання Європейської ради Орбан у спеціальному відео пояснив, що не голосував, оскільки не хотів брати участь у, як він висловився, «повністю безглуздому, ірраціональному та неправильному рішенні». Однак прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо не погодився з коментарями Орбана і сказав з цього приводу журналістам: «Якщо ви є частиною рішення, то ви згодні з рішенням… вам просто потрібно стулити пельку (ред. – переклад зі слова shut up)». Після цього бельгійський прем’єр швидко додав: «Я не мав би цього говорити», — зауважує The Guardian.
Яскравий заголовок Politico відображає важливість вчорашнього кроку: «ЄС руйнує міф Орбана завдяки історичному рішенню щодо вступу України». Видання підкреслює, що лідери ЄС «погодилися розпочати переговори про вступ з Києвом, зробивши остаточний крок до інтеграції України в європейський проект в обхід найближчого союзника Москви в блоці – прем’єр-міністра Угорщини». Джерела видання також пояснили, чому при цьому лідерам ЄС не вдалося домовитися з Орбаном ще й про пакет допомоги Україні в 50 мільярдів євро. «Дві поступки [з боку Будапешта] на одному саміті — це занадто багато [для Орбана], щоб він міг „продати“ це у себе в Угорщині», — сказав один з чиновників, ознайомлений з перебігом переговорів. Водночас прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив журналістам 15 грудня, що він оптимістично налаштований щодо того, що бюджетної угоди можна буде досягти вже в січні 2024 року.
Politico вважає, що рішенням щодо переговорів з Україною Брюссель відправив меседж одночасно Києву, Москві та Вашингтону: ЄС продовжуватиме підтримувати Україну та наближати її до блоку навіть у той час, коли США зіткнулися з труднощами у затвердженні власного пакету допомоги в Конгресі, а Україна бореться за вихід із глухого кута на полі бою. Водночас лідери ЄС завдяки несподіваному технічному кроку під час голосування зірвали зусилля Орбана, який тижнями озвучував «шалені погрози» ветувати рішення, підкреслює Politico. І хоча надалі Угорщина все ще може втрутитися у чимало кроків і процедур щодо вступу України, які вимагають одностайності, в Брюсселі налаштовані рішуче. «Це буде чиста агонія і, [Орбан], ймовірно, ще повернеться, щоб вкусити нас, — сказав виданню один з чиновників ЄС. — Але принаймні ми пройшли через цей [етап], хай навіть і в трохи сюрреалістичний спосіб».
CNN називає рішення ЄС розпочати офіційні переговори про членство з Україною «сильним сигналом Володимиру Путіну на тлі занепокоєння щодо того, що Захід коливається у своїй підтримці Києва в його боротьбі проти сил вторгнення Москви». «І хоча експерти застерігають, що деякі фундаментальні перешкоди все ще стоять на шляху приєднання України до блоку, прийняте в четвер рішення ж було сприйняте як [історична] віха різними європейськими лідерами», — пише CNN. Зокрема Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії, назвала це рішення «стратегічним» і охарактеризувала його як «день, який залишиться вкарбованим в історію» Європейського Союзу.
Водночас Україні ще доведеться здолати процес, через який мають пройти всі країни перед вступом до ЄС, і до повноцінного членства може пройти ще десятиліття, вважає американський телеканал. Серед таких вимог — Копенгагенські критерії, які СNN описує як «непрозоре тріо вимог», виконанням яких має бути задоволений Брюссель, перш ніж перейде до наступного етапу переговорів з країною. Ці критерії зосереджені на тому, чи має країна-кандидат функціональну вільну ринкову економіку, чи придатні інституції країни для підтримки європейських цінностей (зокрема прав людини та європейського тлумачення верховенства права), і чи є країна повноцінно функціонуючою, інклюзивною демократією.
«Усі ці речі важко довести будь-якій державі, не кажучи вже про країну, яка перебуває у стані війни і щодо якої триває вторгнення», — зауважує американський телеканал.
Якщо ж Україна таки виконає Копенгагенські критерії, Брюссель та Київ зможуть розпочати переговори за 35 розділами Acquis communautaire, які викладають умови вступу. При цьому усі етапи переговорів мають бути повністю закриті, підписані кожною країною-членом ЄС, а потім ратифіковані Европарламентом.
The Washington Post констатує, що відкриття переговорів про вступ «на крок наближає Україну до її мрії» приєднатися до ЄС. Це також перший раз в історії, коли ЄС погодився дати зелене світло для потенційного вступу країні, яка перебуває в розпалі великої війни і поза захистом НАТО. Видання присвятило окрему публікацію тому, як змінило б Євросоюз таке розширення:
- Україна була б п’ятою за чисельністю населення країною ЄС і водночас найбіднішою, що означало б отримання значних субсидій за чинними правилами ЄС.
- Це була б найбільша нова країна-член ЄС за кількістю населення з 1980-х років.
- Якщо окрім України Євросоюз згодом погодиться прийняти Молдову, Грузію або інші країни-кандидати, такі як Албанія чи Чорногорія, це збільшіть кількість держав у блоці з 27 членів до понад 30, «що потенційно прискорить зсув балансу сил у блоці на схід», констатує WP.
- Україна могла б значною мірою вплинути на голосування в ЄС. Так, у Європейській раді деякі рішення приймаються одноголосно, інші — голосуванням кваліфікованою більшістю, відповідно до якої рішення має бути схвалено 55% держав-членів, які представляють щонайменше 65% населення ЄС. У такому випадку Україна отримала б близько 9% голосів — приблизно стільки ж, скільки важить голос Польщі сьогодні. Натомість частки інших держав-членів зменшаться (наприклад, доля голосів Німеччині з 18,6% до 16,9%). Разом Польща та Україна мали б таку ж вагу голосів, як і Німеччина.
- У Європейському парламенті Україна мала б право на певну кількість членів, однак тоді б його склад перевищив лімітовану кількість (751 депутат), що означало б потребу інакше перерозподілити місця країн ЄС.
- Членство України в ЄС вимагатиме перегляду сільськогосподарської політики блоку. Нині фермери в Євросоюзі отримують субсидії у понад 200 доларів США на гектар оброблюваної землі. Враховуючи величезні площі її орних земель, Україна мала б право на мільярдні виплати.
- Найбільшими двома викликами для ЄС в разі вступу України стане безпековий (адже на той момент Україна може ще не бути членом НАТО) і фінансовий (зокрема через гіпотетично величезні обсяги субсидій для Києва членство України може перетворити на «платників» ті країни ЄС, які досі були «отримувачами» коштів Євросоюзу у чистому підсумку).
