Четвер, 2 Травня

Ректора тернопільського вишу звинувачують у плагіаті

Оперативні новини у нашому каналі в Telegram!

Ректора Тернопільського національного педагогічного університету імені Гнатюка Богдана Буяка звинувачують у плагіаті докторської дисертації з філософії, яку він захистив у 2013 році.

Інформацію про плагіат оприлюднив журналіст Ілля Лукаш у відео.

Як йдеться у відео, колишня співробітниця вишу знайшла у науковій роботі ректора на 400 сторінок ознаки плагіату.

Факт плагіату підтвердила координаторка антиплагіатної платформи ініціативи “Дисергейт” Світлана Благодєтєлєва-Вовк. За її словами, у дисертації ректора зокрема наявні запозичення з контрольних та рефератів студентів.

“Цікаво, що робота не має жодного наукового сенсу. Де там додана вартість чи знання? Це – не наука і навіть не імітація. Це – псевдонаука, створена на основі фальсифікацій”, – говорить експертка.

Також журналіст посилається на висновок судового експерта Сергія Петренка, який визначив, що наукова робота Богдана Буяка містить плагіат.

У дисертації Буяка знайшли також збіги з роботами науковиці з Мелітополя Влади Білогур, яка колись балотувалася у депутати від ОПЗЖ, а у 2016-му році отримала диплом за активну участь у редколегії Омського університету.

За словами журналіста, понад 10 сторінок Буяк “запозичив” з роботи Ольги Гриви з Сімферополя, яка наразі працює в одному з університетів окупованого Криму.

Сам Богдан Буяк в інтерв’ю Іллі Лукашу заявив, що його дисертація не є плагіатом, і свого часу була перевірена усіма антиплагіатними програмами. За його словами, технічний збіг з іншими роботами склав 5%.

“Українська правда. Життя” звернулася у приймальню ректора Богдана Буяка. В університеті нам повідомили, що ректор перебуває на конференції, навряд чи знає про звинувачення і тому наразі коментарів від вишу не буде.

Нагадаємо, у липні 2022 року Тернопільський суд закрив справу проти ректора Богдана Буяка, якого підозрювали у конфлікті інтересів. У справі йшлося про те, що Буяк декілька разів підписував угоди про замовлення послуг в рекламної фірми свого рідного брата. Однак в суді йому вдалось довести, що він не знав про те, що власником фірми був його родич.