Понеділок, 6 Травня

Рада готує новий закон про мобілізацію: які передбачено зміни

Оперативні новини у нашому каналі в Telegram!

Верховна Рада готує новий закон про мобілізацію. Якщо його ухвалять, на українців очікують зміни. Зокрема, не буде відстрочки для тих, хто отримує другу чи третю освіту, скасують термін «обмежена придатність» тощо, пише Forbes. Новий закон про мобілізацію передбачає:

  • активнішу участь ОВА та Нацполіції у процесі мобілізації військовозобов’язаних. Місцева влада та підприємства повинні здійснювати контроль за прибуттям осіб до ТЦК;
  • воєнкоми зможуть перевіряти у військовозобов’язаних чоловіків документи, що засвідчують особу, та військово-облікові документи, вести аудіо та відеозапис;
  • скасують «обмежену придатність»: військовозобов’язаний може бути або придатний до проходження служби, або ні;
  • скасують відстрочку від проходження служби для осіб, які здобувають другу або третю освіту.

Щодо демобілізації, то вона може розпочатися не раніше 2025 року. Раніше зможуть піти з військової служби люди з інвалідністю; звільнені з полону; у зв’язку з достроковим розірванням контракту для курсанток або з проведенням організаційних заходів у розвідорганах. Також має бути врегульоване питання для людей з онкологією.

Депутати оборонного комітету Верховної Ради (ВР) пів року готували законопроєкт, який має внести зміни в процес мобілізації та демобілізації військових. 22 листопада про наявність такого документа повідомив голова фракції «Слуга народу» та член оборонного комітету Давід Арахамія під час виступу в ефірі телемарафону.

Майбутній закон обʼєднає кілька десятків різних законодавчих ініціатив, які напрацьовані в оборонному комітеті. Він містить як технічні деталі, так і принципово нові норми. Йдеться про більш чіткий опис процесу демобілізації діючих військовослужбовців, а також про часткову зміну підходу до мобілізації громадян до лав Сил оборони.

Зареєструвати документ у парламенті мають до кінця цього місяця, а прийняти, принаймні у першому читанні, – до кінця 2023 року.

Перше завдання, яке має вирішити законопроєкт, – демобілізація військових.

Попередньо в законопроєкті закладено термін у 36 місяців (тобто процес демобілізації розпочнеться не раніше початку 2025-го. – Forbes). Це мають погодити в Генеральному штабі або надати альтернативний варіант, наголошує Бобровська. Тезу підтвердила й заступниця голови парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Марʼяна Безугла.

Якщо Генштаб не надасть свого варіанту, комітет буде приймати рішення самостійно, уточнив Арахамія під час ефіру.

Також нардепи планують додати нові правила демобілізації поза цим терміном:

  • військовослужбовці, яких звільнили з полону, в тому числі іноземці та особи без громадянства (крім тих, хто добровільно здався у полон);
  • люди з інвалідністю І та II групи;
  • у звʼязку з достроковим розірванням контракту для курсанток;
  • у звʼязку з проведенням організаційних заходів у розвідорганах Служби безпеки України (СБУ) та Управління державної охорони України (УДО).

Також має бути врегульоване питання для осіб, які мають онкологію, зазначав у ефірі телемарафону Арахамія. Низка категорій громадян мають право на демобілізацію і зараз.

Військовослужбовці, яких звільнили з полону, але які хочуть продовжувати службу, матимуть право на відпустку 90 днів зі збереженням грошового забезпечення, додає Бобровська з оборонного комітету.

Законопроєкт має врегулювати і ситуацію, коли військові, які мають відстрочку від мобілізації, але знаходяться на службі, також за бажанням можуть демобілізуватися, зазначає заступниця голови парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Марʼяна Безугла.

Які зміни відбудуться в мобілізації

Депутати хочуть бачити більш активну участь представників Обласних військових адміністрацій (ОВА) та Національної поліції у процесі мобілізації. Зокрема, йдеться про вручення повісток військовозобовʼязаним.

Також місцева влада та підприємства мають здійснювати контроль за прибуттям особи до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), йдеться в напрацюваннях нардепів до майбутнього законопроєкту.

ОВА мають більше включитися в цей процес та також нести за нього відповідальність.

Наразі керівники ОВА та мери міст не хочуть цього робити, оскільки вважають це ударом по їхній репутації, додає Бобровська.

Депутати розмірковують і над наданням уповноваженим особам ТЦК можливості перевіряти у військовозобов‘язаних чоловіків документи, що посвідчують особу, та військово-облікові документи (військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного). Раніше таке право мали лише представники поліції, які супроводжували співробітників ТЦК.

Відповідний експеримент уже діє у Львівській області, але має багато нарікань.

Зараз така норма в законопроєкті є, але, можливо, ми її приберемо, – уточнює заступниця голови оборонного комітету Безугла. – Побачимо, як буде проходити процес у Львові

Це має пришвидшити процес та покращити виконання мобілізаційного завдання, прогнозують автори законопроєкту.

Ще одне нововведення – законопроєкт скасовує термін «обмежена придатність». У разі прийняття закону військовозобовʼязаний може бути або придатним до проходження служби, або ні.

Категорія «обмежено-придатний» породжувала лише корупційні ризики та маніпуляції,– каже Безугла

Також документ скасовує відстрочку від проходження служби для осіб, які отримують другу чи третю освіту, додає Бобровська. Кількість охочих навчатися під час дії воєнного стану збільшилася у три рази, зазначає Безугла. Йдеться не тільки про підвищення професійного рівня, але й про уникнення призову на військову службу, додає вона.

Коли приймуть законопроєкт про мобілізацію

Зареєструвати його у ВР мають вже наступного тижня, а розглянути в першому читанні – в середині грудня, кажуть Бобровська та Безугла. «Документ дуже обʼємний, лише порівняльна таблиця займає понад 160 сторінок, тому колегам потрібен час, щоб його опрацювати», – каже Безугла.

Арахамія більш оптимістичний та вважає, що документ приймуть у другому читанні вже цього року. Але навіть прийняття закону не гарантує його впровадження. Ще в травні парламент ухвалив документ про зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років. Але він досі не підписаний президентом. «Можливо, ці два закони будуть підписані разом», – припускає Безугла.