Середа, 9 Жовтня

Прибирав міни з городу, щоб викопати картоплю: у Львові встановили протез чоловікові з Донеччини

Оперативні новини у нашому каналі в Telegram!

Львівські лікарі встановили протез 70-річному чоловіку з Донеччини, який втратив ногу, прибираючи голіруч російські міни на власному городі.

Олександр Доронін самотужки виніс 12 “подарунків” від окупантів, однак 13-та міна вибухнула, розповідають у Першому медичному об’єднанні Львова.

Чоловік проживає в Авдіївці, що на Донеччині. Пів року він жив під щоденними обстрілами росіян, утім намагався вести звичний побут: доглядав двох кішок та собаку, порався по господарству та обробляв город.

Вибух, внаслідок якого Олександр втратив ногу, стався у серпні, коли чоловік вирішив викопати картоплю з “усіяного” боєприпасами городу.

“Олександр Федорович знепритомнів. Коли отямився, правої ноги уже не було. Усе, що пам’ятає – це як на самих лише руках проповз 150 метрів у напрямку найближчого будинку. Скривавленого чоловіка помітили сусіди. Саме вони зупинили кровотечу і відвезли його до напівзруйнованої місцевої лікарні”, – переповідають історію постраждалого у медоб’єднанні.

Дороніна одразу госпіталізували до медзакладу Покровська, а потім – до Дніпра. Звідти евакуаційний потяг доставив пацієнта на захід країни.

У Львові хірурги Національного реабілітаційного центру “Незламні” загоїли ампутовану кінцівку та підготували її до протезування.

Наразі Олександр Федорович перебуває у медзакладі уже понад три місяці. Протягом цього часу з чоловіком також працювали спеціалісти з психологічної та фізичної реабілітації. Днями фахівці встановили йому протез ноги, і Олександр вперше від 13 серпня зміг пройти кілька кроків без милиць.

“Звісно, попереду ще тривала реабілітація. Він має навчитися користуватися протезом, аби впевнено стояти “на ногах”. Однак результат вартий зусиль. Адже чоловік, сенс життя якого – активна праця – зможе до неї повернутися”, – розповідають медики.

Як розповідають у медоб’єднанні, Доронін прожив у Авдіївці все життя. Рідних чоловіка у місті більше не залишилося, утім він мріє повернутися додому.

“Там на нього чекають його коти і пес. Та і город навесні треба садити”, – підкреслюють у Першому медоб’єднанні.