У Львові хірурги Національного центру реабілітації НЕЗЛАМНІ відновили обличчя захисника за допомогою титанових протезів. Складна реконструктивна операція стала для воїна 69-ою після поранення. У бою він втратив ногу та половину обличчя.
44-річний Роман Єрмоленко служив у 92-й окремій механізованій бригаді. В жовтні поблизу Стельмахівки, що на Луганщині, разом з побратимами потрапив під артобстріл. Ворог поцілив прямо в їхню бронемашину. З 12 українських захисників тоді вижило лише троє. Один з них – Роман.
Захисника у критичному стані доправили до Харкова. Спершу там, а згодом в Києві, лікарі реанімації впродовж двох місяців боролися за життя Романа. Ногу довелося ампутувати. Лікарі виконали численні операції на кінцівках та обличчі, провели хірургічні обробки ран та апаратне лікування загноєнь. Загалом – 68 втручань і 60 переливань крові.
«Найстрашніше, це коли ти усвідомлюєш свій стан і свою безпорадність. Я не хотів, не уявляв своє життя таким», – ділиться своїми тодішніми переживаннями Роман. Лікарям все ж вдалося стабілізувати стан важкопораненого. Після чого його доправили на подальше лікування у Мукачево.
До Львова, у центр НЕЗЛАМНІ, Роман прибув уже на протезування ноги та реконструкцію обличчя. Правої половини лиця практично не було. На її місці – вмʼятина, бо відсутня кісткова основа. Через це Роман не міг нормально їсти і розмовляти.
Аби допомогти захиснику, щелепно-лицеві хірурги виконали складну реконструктивну операцію та встановили індивідуальний багатокомпонентний титановий протез верхньої та нижньої щелепи, скронево-нижнього щелепного суглоба та дна орбіти.
«Технічно це дуже складна операція. Далі був період очікування: приживеться шкіра на протезі, чи ні. Якщо ні, протез довелося б зняти. Тоді пошкоджена частина лиця Романа так і залишилася б деформованою», – розповідає щелепно-лицевий хірург Олег Ковтуняк.
Шкіра на протезі успішно прижилася і післяопераційний період пройшов без ускладнень. Нині пацієнт відновлюється. Він їсть, йому вже легше розмовляти.
Також у центрі НЕЗЛАМНІ Роман отримав свою першу штучну кінцівку. І нині наново вчиться ходити.
«Мені дітей ще на ноги ставити. Я маю жити так, щоб їм допомагати, а не щоб вони мене доглядали», – каже захисник. Дітей у Романа двоє: 19-річна дочка та 11-річний син. Воїн докладає багато зусиль, аби відновити свої побутові навички і якнайшвидше повернутися додому, до дітей.
Через російську агресію щодня страждають сотні людей, тому аби зробити їхнє лікування й реабілітацію комфортними і доступними в Україні, у Львові, в Національному центрі реабілітації НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN) з кожним українцем працює мультидисциплінарна команда, яка надає хірургічну, фізичну, психологічну та психосоціальну професійну допомогу. Завдяки підтримці донорів, відкрили протезну майстерню та встановлюють біонічні протези, а також облаштувати новий сучасний корпус реабілітації: це 7 поверхів із найсучаснішим обладнанням для відновлення. Щороку отримувати допомогу тут зможуть 10 тисяч українців.
