У селі на Львівщині проживає переселенка — мати одинадцятьох дітей. У їхньому рідному місті Часів Яр, що на Донеччині, знищене житло, тож повертатися багатодітній родині нікуди. Проте сім’я на новому місці вже освоїлася. Про це пише «Суспільне».
У Часовому Яру у родини залишилося дві квартири та дачний будинок. Зараз майно пошкоджене або знищене, каже Лілія Краснорудська — мама 11-х дітей. Рік тому жінка виїхала з ними на Захід країни.
«Костянтинівка, Бахмут, Краматорськ — вже були обстріли. Ми ночували у підвалах, було все більше обстрілів. Тож ми вирішили виїхати. Ми вже знали, куди їхали — у Львівську область. Ми їхали дві доби. Житла у нас немає, повертатися нам нікуди. У нас немає міста. Зараз Часів Яр — це перша лінія, вона щодня під обстрілами», — каже Лілія Краснорудська.
Спершу родина три місяці жила у сільській школі. Згодом їм запропонували будинок, втім він, за словами жінки, був у нежитловому стані. Тож сім’я почала самотужки покращувати умови.
«Ми вже не стали робити ремонт. Думали – це тимчасово. Купили унітаз, ванну, машинки, бойлер, собі облаштували таку ванну», — каже жінка.
Дехто зі старших дітей Лілії мешкає окремо. Водночас найстарший син служить у ЗСУ.
«Я тут ніколи не була. Мені дуже подобається тут, тут зовсім інші люди. Тут підтримають, підкажуть. Щодо мови — важко, але намагаємося. Працюю у Бісковичах, прибиральницею. Я планую залишатись тут. Мені подобається. Там, що тримало — це мій дім. В мене там був свій дім. Тут зовсім інше. Тут люди, робота», — розповідає Орина Краснорудська.
Натомість Лілія Краснорудська каже, що виїжджати з країни вона не планує й каже, що старанно вчиться спілкуватись українською мовою.
«Ми стараємося, вчимо. Сподіваємося, що скоро будемо розмовляти тільки українською мовою. Нам тут подобається. У мене служить в ЗСУ дитина. Я не поїду звідси. Будемо до перемоги. Сподіваємося на нашу перемогу, що скоро все закінчиться і ми переможемо однозначно!», — каже Лілія Краснорудська.
Зараз родину Краснорудських підтримує благодійна організація «Українська освітня платформа». Там реалізують проєкт «Добрий сусід» — надають допомогу родинам переселенців та сім’ям у скруті.
«Вони приїхали в нові громади і інтегрувалися в них. І, відповідно, люди, які по факту стали добрими сусідами, їх підтримують. Це може бути продукти, засоби гігієни, взуття, одяг. Але тут важлива ще одна складова — спілкування людей, які приїхали, які тут проживають і опинилися в складних життєвих обставинах», — зазначила керівниця проєкту «Добрий сусід» Анна Кіх.
За її словами, зараз у проєкт шукають волонтерів. Зголошуватися можуть лише повнолітні громадяни.
