На сайті російського пропагандистського видання “Комсомольская правда” ввечері 11 лютого з’явилися щонайменше 10 публікацій, які засуджують вторгнення рф в Україну.
Серед заголовків цих матеріалів (зараз вони вже видалені) були такі:
- “Крим – Україна. Росія зобов’язана повернути півострів”
- “Росія стала жертвою окупації путінським режимом”
- “Російська Федерація вчинила злочини в Бучі, Ізюмі та Гостомелі”
- “Кремлівський режим випустив ув’язнених зі зброєю”
- “Мир не настає через Путіна: Зеленський підписав указ про заборону на переговори особисто з Путіним”
- “Тортури над Навальним: як у російських в’язницях поводяться з політв’язнями”
Щонайменше частина публікацій починалася такими словами: “Матеріал не узгоджений з редакцією “Комсомольської правди”, спрямований на викриття брехні кремлівського режиму на чолі з кривавим диктатором Путіним і його зграї цинічних злодіїв при владі, які вчинили геноцид мирного народу в Україні”.
Публікації розмістив новинний редактор КП Володимир Романенко. “Продолжение следует” опублікувало його монолог. Журналіст заявив, що йому 24 роки і що він проти війни, але у вересні 2022 року він змушений був погодитися на роботу в КП, оскільки йому потрібні були гроші.
Романенко розповів, що виклав тексти з критикою влади як акцію до річниці початку війни, а випускова редакторка написала йому, що “не очікувала такого” і заблокувала його в телеграмі.
Журналіст назвав свої дії “спокутою провини”.
“Моє висловлювання я вирішив приурочити до року з моменту початку війни: під час робочої зміни я просто залив в “адмінку” сайту публікації, де йдеться про злочини російської влади та армії в Україні.
Про кількість жертв серед мирного населення. Про те, скільки насправді людей втратила російська армія в цій війні, і про те, скільки грошей Путін вкачує у війну. Усі їх я писав сам, ґрунтуючись на офіційних даних держорганів України, публікаціях незалежних російських і західних ЗМІ.
<…> Для мене такий крок – це стрибок у безодню. Я шукаю якусь роботу, накопичень особливо не залишилося. Але сприймаю це як спокуту провини. Залишитися без роботи – як на мене, співмірна плата за те, що я брехав.
Прошу вибачення у жителів України за те, що брав участь у всьому цьому. Моє висловлювання – про те, що і в пропаганді є люди, які ще чинять опір. Я розраховую, що співробітники інших прокремлівських ЗМІ помітять мій вчинок”.
