Понеділок, 21 Червня

На горі Піп Іван передумали будувати Хресну дорогу через критику в соцмережах

Pinterest LinkedIn Tumblr +

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника відкладає втілення ідеї про “найдовшу і найважчу хресну дорогу”  із 12 стаціями від підніжжя гори Піп Іван (Чорногірський) і до її вершини через критику у соцмережах.

Про це йдеться в заяві пресслужби ПНУ.

5 травня університет повідомив про намір збудувати екуменічну Хресну дорогу  із 12 стаціями від підніжжя гори Піп Іван і до її вершини. На шляху планували облаштувати стації у вигляді камінних брил у зріст людини, а в них вмонтовані барельєфи з останніми моментами життя Ісуса Христа на його шляху до Голгофи. Барельєфи виготовили в Інституті мистецтв ПНУ. Відкриття було заплановане на 14 серпня.

Однак у соцмережах ідею розкритикували. Громадськість виступила з вимогою не допустити втручання в ландшафт Чорногори.

«Зважаючи на дискусію у соцмережах, яку викликала ідея створення Хресної дороги на шляху до вершини гори Піп Іван Чорногірський (Попіван), і різнополюсність її оцінок, університет прийняв рішення після створення мистецької частини проекту не переходити до наступного етапу його реалізації. Адже сама ідея проекту має об’єднуюче значення, роблячи головний акцент на екуменізмі, формуванні поваги до Природи, яку подарував нам Творець і розвитку туризму в регіоні. Тож інформуємо, що університет не розпочне інфраструктурну частину проекту, поки не сформує серед громадськості розуміння глибини його мети», –   йдеться в заяві ПНУ.

Університет запевнив, що цінує і розкладає Карпати як цілісну екосистему, виступає за її збереження, а також за сталий розвиток місцевих громад і регіону завдяки туризму.

“Ми вдячні всім небайдужим за дискусію, оскільки вона відкрила для нас нові проблеми, які потребують не емоцій, чи одноразових акцій, а системної, клопіткої і багатолітньої роботи з метою збереження екосистем Карпат.

Дискусії, які виникають в соцмережах, на жаль, досить часто залишають осторонь уваги такі явища, як винищення природних популяцій рослин і тварин, занесених у Червону книгу, хаотичний туристичний рух з багатоденним перебуванням у горах з відповідними екологічними і пожежонебезпечними наслідками, завезення рослин, які не притаманні карпатському біорізноманіттю, тощо. Саме це сьогодні є головною загрозою екосистемам Карпат, а не встановлені без архітектурних концепцій і обговорень сакральні об’єкти, які є абсолютно у всіх куточках українських Карпат, включаючи Чорногору.

Зважаючи на це, на даному етапі ми виходимо з ініціативою інформаційно-просвітницького проєкту, метою якого стане формування Особистості, яка буде не загрозою функціонування, а сприятиме природному розвитку екосистем Карпат.”, –  додає ПНУ.

Share.