Пересування на джипах, ендуро-мотоциклах, квадроциклах, багі наносить значної шкоди довкіллю. Для припинення знищення довкілля у такий спосіб Міндовкілля розробило законопроєкт, який вносить зміни до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Проєкт документа вводить заборону проїзду автомобілів по територіях об’єктів природно-заповідного фонду. Заборона не стосуватиметься доріг загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, а також автомобільних доріг на приватних територіях.
Це допоможе захистити біорізноманіття від знищення та хімічних забруднень, шумів та вібрацій, які спричиняють автомобілі.
Законопроєкт обговорений та підтриманий представниками громадських організацій таких як «Київський еколого-культурний центр», WWF-Україна, «Жива планета», «Українське товариство охорони птахів», «Екологія-Право-Людина», «Чисто.де», «Українська природоохоронна група» та інших. Попереду – процедура погодження з центральними органами влади.
Минулого року у вересні на електронних петицій до президента зареєстрували звернення з проханням врегулювати на законодавчому рівні джипінг в Україні. За 11 днів вона набрала понад 16 тис. голосів, з 25 тис. необхідних.
На початку вересня поліцейські оштрафували 28-річного львів’янина, який був організатором нелегальних джипінг-турів у Карпатах, за розведення вогню в лісі. Джипери самі зняли на відео, як їздили лісами на позашляховиках і палили багаття біля села Вільшани Хустського району, що на Закарпатті, та виклали все у соцмережі. Виявилося, що група туристів проходила екскурсійний тур. Їх маршрут для джипінгу пролягав через Івано-Франківську, Закарпатську та Львівську області.
Львів’янина притягнули до адмінвідповідальності за ст.77 КУпАП (порушення вимог пожежної безпеки в лісах) та оштрафували до 105 грн.
За словами кандидатки біологічних наук, провідної наукової співробітниці Інституту екології Карпат Національної академії наук України Оксани Марискевич, ситуація із джипінгом у Карпатах давно не міняється: гірськими масивами та полонинами надалі їздять джипи, квадроцикли та інші транспортні засоби.
Складними і проблемними залишаються території навколо гір Високий Верх та Зворець у Сколівських Бескидах, де ґрунтові дороги займають все більші площі з огляду на формування досить глибоких ярів. У Славську, Волосянці місцеві мешканці пропонують туристам і відвідувачам численних баз відпочинку підніматися на схили, їздити околицями, долати гірські перешкоди. Не менш складною залишається ситуація в Івано-Франківській та Закарпатській областях.
Контролювати ситуацію, охороняти території від незаконних роз’їздів джипами, квадроциклами гірськими місцевостями з початком повномасштабної війни стало ще проблемніше.
“Якщо говорити про Українські Карпати, то минулого року близько 10-15% працівників охорони національних природних парків та лісової охорони загалом мобілізували до ЗСУ. Приблизно така ж ситуація зараз. Території не мають достатнього рівня охорони та й, зрештою, що може зробити один охоронець, коли квадроциклів чи джипів десятки”, — ділиться думками наукова співробітниця Інституту екології Карпат Національної академії наук України Оксана Марискевич і каже, що виходу з цієї ситуації не бачить.
За її словами, щоб був порядок, треба, аби кожен учасник цього процесу був задіяний, а їх достатньо — мешканці населених пунктів, керівництво територіальних громад, поліція, екоінспекція тощо. Наразі — це нереально.
