Археологічний музей Львівського національного університету ім. Івана Франка отримав у подарунок від жителів с. Суходіл Перемишлянського району Львівської області Ігора Фіцика та Ярослава Кагана кам’яну бойову сокиру.
Про це у Facebook повідомив завідувач музею археолог Ярослав Погоральський, передає IA ZIK.
«Археологічний Музей отримав гарний подарунок – кам’яну бойову сокиру, яку передали п. Ігор Фіцик і п. Ярослав Каган, мешканці с. Суходіл Перемишлянського р-ну Львівської обл. Сокира виготовлена з габродіабазу, має незавершений просвердлений отвір та формою імітує аналогічні бронзові вироби», – зазначив Ярослав Погоральський.
Він додав, що за визначенням археолога Віталія Коноплі, сокира датована рубежем ІІІ/ІІ тис. до н.е. і належала племенам городоцько-здовбицької (мєжановицької) культури шнурової кераміки.
Довідка:
Археологічний музей Львівського університету – один із найдавніших профільних закладів у вишах України.
Початки археологічної науки у Львівському університеті сягають рубежу ХІХ/ХХ ст., коли в його стінах було створено Археологічний кабінет (1880 р.) і кафедру праісторії та класичної археології (1905 р.). Подальший розвиток археології в Університеті пов’язаний із кафедрами класичної археології (1916–1939 рр.), праісторії (1921–1939 рр.), історії матеріальної культури та археології (1939–1941 рр.), історії стародавнього світу й археології (1944–1949 рр.), археології, античності та середньовіччя (1994–2004 рр.), археології та історії стародавнього світу (2004–2010 рр.), археології та спеціалізованих галузей історичної науки (з 2010 р.).
За цей час археологічні експедиції Львівського університету накопичили значні колекції предметів старовини, які й стали основою збірок Археологічного кабінету (1880–1914 рр.), інститутів праісторії та класичної археології (міжвоєнний період) та Археологічного музею (1939–1941 рр. і з 1967 р.).
Розвиток музею та поповнення його фондів пов’язані з іменами таких відомих дослідників, як Людвік Цвіклінський, Кароль Гадачек, Едмунд Булянда, Лєон Козловський, Тадеуш Сулімірський, Іван Старчук, Маркіян Смішко, Ярослав Пастернак, Володимир Зварич, Ігор Свєшніков, Лариса Крушельницька, Володимир Баран, Вітольд Ауліх, Олександр Черниш, Микола Пелещишин, Роман Чайка.
На сьогодні збірка музею налічує понад 50 тис. одиниць зберігання, з яких 1,4 тис. представлені в експозиції, котра висвітлює матеріальну і духовну культуру населення Волині і Прикарпаття від палеоліту до княжої доби. Експонуються матеріали з таких хрестоматійних пам’яток, як Молодове (палеоліт), Тадані (енеоліт), Зимно (енеоліт, ранні слов’яни), Голишів (енеоліт), Листвин (енеоліт, княжа доба), Кошилівці, Більче Золоте (енеоліт), Зозів, Івання, Острівець (бронзовий вік), Чехи, Деревляни, Золочів, Лагодів, Черепин (ранньозалізний вік), Чижиків (ранньоримський час), Ріпнів, Бовшів (пізньоримський час, ранні слов’яни), Пліснесько (княжа доба).
