Чому одним людям щось вдається швидше і легше, а іншим — ні? Навіть якщо вони стартували однаково, вчилися у тих же вчителів. Справа в особливих талантах або удачі? На одному везінні далеко не заїдеш, впевнена клінічний психолог Ірина Гросс, і є невидимий нюанс, який допомагає досягти високих результатів.
«Ті, у кого не виходить якась справа, чи їм здається, що не виходить, засмучуються, зляться, ображаються, заздрять і звинувачують себе, адже « проблема точно в них». Вони впевнені, що їм чогось не вистачає. А тих, у кого вийшло, наділяють суперздібностями, — каже Ірина Гросс. — Так ось: ніяких суперздібностей у людей немає, а є невидимий нюанс. Під ним я маю на увазі вже вкладені ресурси, які не помітні з боку».
Ми часто бачимо тільки результат якогось проекту, дії, чужого успіху. І не помічаємо більшу частину айсберга. Що ж приховано під водою? Це може бути що завгодно: багата бабуся, особистісні особливості (наприклад, хороша пам’ять, навички спілкування, приваблива зовнішність), впливовий знайомий. Нарешті, досвід, отриманий в результаті пройденого шляху, — навчання, роботи, набивання шишок, перемог і розчарувань.
Іноді ці нюанси підсумовуються, а іноді для прориву достатнього одного. Але нам легше винести вердикт: «Просто йому пощастило!», ніж допустити, що лаври далися не так легко, як нам здається.
«Клієнтка розповіла мені про свою заздрість до колеги, коли одного разу на парковці під вікнами офісу з’явився її новий мерседес. «Звідки? Як це можливо? Ми отримуємо однакову зарплату!»- —довго обурювалася вона. На що я порекомендувала безпосередньо запитати у колеги, як їй вдалося стати господинею такого шикарного автомобіля. Виявилося, що мерседес — давня мрія, на яку колега відкладала гроші протягом декількох років.
Також, крім основної роботи, у неї був додатковий дохід. Вона любила мистецтво, розбиралася в картинах, брала участь в аукціонах, інвестувала, продавала. Так і заробила».
Люди часто порівнюють себе з іншими, і далеко не завжди на свою користь. Одних таке порівняння мотивує. Інших, навпаки, позбавляє сил, вони починають переживати свою неспроможність і впадають в апатію і навіть депресію.
УДАЧА та УСПІХ
Але чому ж тоді вихідні позиції ті ж — училися в одному класі, в одній групі, працюємо в одному відділі, але до фінішу приходить першим хтось один? Може, все-таки, справа в удачі і причина успіху саме в ній?
«Ми плутаємо удачу й успіх. Удача — це щось випадкове, невідоме, тимчасове, що не підвладне людині. Успіх спланований, прорахований, заслужений. Фартовими бути приємно, їм заздрять, а успішні викликають повагу. Фартові люди готові до несподіванок, не пропускають вдалих випадковостей і можуть ними скористатися. Якщо людина вносить в життя різноманітність, то шанси на успіх збільшуються», — пояснює Ірина Гросс.
Вона рекомендує концентруватися не на тому, що зараз відбувається, а уявити найгірший розвиток подій, але при цьому не занурюватися у відчуття провалу. Ця вправа допоможе завжди відчувати себе фартовим — адже найгірший сценарій у своїй голові ми вже намалювали.
«Якщо з будь-якої події витягати позитивне, то на кожному кроці нас будуть чекати щасливі випадки. Найуспішніші клієнти, які досягли цілей, об’єднані однією рисою — внутрішнім почуттям відповідальності. У підручниках це називається локусом контролю.
Ми ділимося на два типи. Перший приписує власні успіхи і невдачі зовнішніх чинників: країна не така, сім’я не така, люди навколо не такі, чоловік не такий, час не той. Інший привласнює собі результати своєї життєдіяльності: «мої зусилля, мої сильні і слабкі сторони, мої знання, вміння, навички, мої помилки — усе це моє і залежить від мене».
Якщо дитина з дитинства не звикла брати відповідальність на себе, то, отримавши двійку, скаже: «батьки не допомогли мені» замість «я не підготувався». Йому і в дорослому віці буде важко брати на себе відповідальність.
ЗВ’ЯЗКИ ТА СЕРЕДОВИЩЕ
Наскільки важливо для успіху виховання? Одна справа вирости в сім’ї академіка, а інша — комбайнера. Чи впливають на успішність освіта й оточення? Чи з’явиться новий Джобс або Гейтс, якщо він виріс в повній сім’ї в любові і турботі або бачив тільки лайку батьків і отримував стусани від тата-алкоголіка? Врешті, які особисті якості призводять до успіху?
«Світ не справедливий. Всі ми дуже різні: хтось здоровий, розумний, красивий, а хтось хворий і не Ален Делон. Якщо людина народилася в родині дипломатів, з дитинства багато подорожує, вивчає мови, спілкується з впливовими персонами, то їй прищеплений певний рівень культури з дитинства. Проста людина або людина з провінціїдля неї не конкурент. У когось базова комплектація максимальна, у когось — мінімальна. Але навіщо порівнювати успіх генерала й успіх солдата?»
ПРАЦЯ І ПІДТРИМКА
«Найчастіше ми не помічаємо, скільки праці вклала інша людина. Ми можемо зважити тіло в кілограмах, виміряти обсяги в сантиметрах, дізнатися температуру і тиск, але в яких одиницях ми зважимо людську працю? У людино-годинах? Вони підходять для звітності на підприємствах, але ніяк не для вимірювання фізичних, інтелектуальних і моральних вкладень. Якби ми кожен раз, заздрячи чужого успіху, дізнавалися або хоча б замислювалися про те, скільки в нього вкладено, то з легкістю відмовилися би від подібного. Тому що самі до такої праці найчастіше не готові», — каже Ірина Гросс.
Можна спробувати розібрати на гвинтики історію чужого успіху і уявити, скільки праці в нього вкладено. Подібні вправи допомагають зрозуміти алгоритм чужого успіху і застосувати у власному житті. Навіть при наявності таланту необхідний праця.
Не менш важливим нюансом стає емоційна підтримка інших. «Я не знаю жодної людини, яка домоглася серйозних результатів без підтримки. Зазвичай за спинами переможців стоять ті, хто в них вірив, дбав і підтримував. Це можуть бути тренер, батьки або вчитель. Знаходьте людей, які стануть вашою опорою».
Третій важливий фактор — фінансування. Жоден великий проект не реалізувався без вкладень. «Щоб записати вірші, потрібен олівець і блокнот. Навіть якщо ваша задача порівняно проста — стати хорошим фахівцем —доведеться вкластися в освіту. Мало хто, говорячи про успіх, згадує про фінансові вкладення. Якщо у вас немає фінансової підтримки, то шукайте і створюйте її, як та дівчина з мерседесом».
РОЗУМ І ГОТОВНІСТЬ ДО БОЛЮ
Ще один нюанс, прихований під водою, — знайомство зі стресом, дискомфортом і навіть болем. «Нам доведеться рости, а зростання заподіює біль і вимагає зусиль. Біль — щоденна складова успіху. Невдачі, втрати, промахи, помилки. Ви повинні знати свій больовий поріг».
Після хорошого тренування важко рухатися, але спортсмен йде далі, долаючи неприємні відчуття. Перш ніж робити потужний ривок, варто відповісти собі на запитання: скільки я готовий витримати?
Остання важлива складова успіху — розум. «Ви знаєте дурних успішних людей? Я — ні, — каже психолог. — Адекватно оцінювати свої можливості і ресурси, ставити реалістичні й досяжні цілі, — для цього потрібен розум. Не страшно помилятися чи сперечатися. Найстрашніше — перестати мислити самостійно».
