Чи не усім відома трагедія Чорнобильської АЕС та доля міста Прип’ять, сучасного й зразкового, на той час, радянського міста. Але це не єдине місце-привид в Україні, насправді у нас їх є значно більше, хоча вони, можливо, не такі масштабні по розмірах. Майже всі покинуті міста у цій добірці були побудовані у радянсьнський період, щоб забезпечити житлом працівників підприємств або військових. Про це розповідає Veterdoit.
1. Місто Орбіта, Черкаська область
Закинуте місто Орбіта в Черкаській області. Фото alexfoto.com.ua
Орбіта знаходиться посеред лісу у кількох кілематрах від Чигирина. Місто почали будувати у 80-х роках 20 століття спеціально для працівників гідроелектростанції, по плану тут мало жито близько 20 тисяч людей. Згодом замість гідроелектростанції вирішили будувати атомну, а після аварії у Чорнобилі будівництво зовсім заморозили. Майже всі люди, які встигли заселитись, роз’їхались. Більшість будинків порожні та закинуті, але не всі — у двох п’ятиповерхівках досі живуть люди, в основному пенсіонери. Усе необхідне для життя є: електрика, газ, вода, опалення. Не дивлячись на те, що в Орбіті досі живуть люди, поки що немає планів повністю відновлювати місто.
На Google maps є кілька точок, з яких можна роздивитись частину міста.
2. Місто Цукроварів, Кіровоградська область
Закинуте місто Цукроварів у Кіровоградській області
Колись у Цукроварові був один з найбільших цукрових заводів у Радянському союзі. Місто побудували у 1980-х роках, щоб забезпечити житлом працівників та їх сім’ї. У найкращі часи у Цукроварові проживало близько 6 тисяч людей, окрім заводу та кондитерської фабрики було ще кілька підприємств. На початку 2000-х років завод закрили, люди почали масово їхати з міста у пошуках роботи. Зараз у Цукроварові живе близько 100 людей, але з комунікацій тут є тільки електроенергія. Щоб опалювати квартири місцеві жителі облаштували саморобні пічки прямо у квартирах та заготовляють дрова на зиму, а воду набирають у колодязях на вулиці.
Міста Цукроварів немає на Google Maps. Воно знаходиться на околиці села Липняжка у Кіровоградській області.
3. Квартал у місті Долинська, Кіровоградська область
Місто Долинська у Кіровоградській області. Фото vlada.io
У 1980 роках тут планували збудувати місто, яке мало б стати великим промисловим центром, але будівництво і житлових, і промислових об’єктів так і не було завершено. Зокрема тут знаходиться Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окиснених руд, який почали будувати у 1985 році, а указ про завершення будівництва був підписаний тільки у 2005 році. Що буде з заводом і далі невідомо. Цілий мікрорайон житлових будинків у передмісті Долинської так і залишився недобудованим.
4. Місто Любеч-1, Чернігівська область
Покинуте місто Любеч-1 у Чернігівській області. Фото Олена Яресько
У 1960-х роках у Радянському союзі почали проект з будівництва радіолокаційних станцій під назвою “Дуга”. Дві такі станції розташували на території Чернігівської області: “Дуга 1” знаходиться на об’єкті під назвою Чорнобиль-2, для обслуговування “Дуги 2” у 1970-х роках побудували невелике місто Любеч-1.
Любеч-1 було секретним військовим містом, назву ймовірно запозичили у селища Любеч, що знаходиться неподалік. Після аварії на Чорнобильській атомній станції радіолокатор у Любеч-1 перестав працювати, а у 2000-х роках його демонтували. Після цього необхідності жити у місті вже не було. Любеч-1 знаходиться за 50 кілометрів від Чорнобиля, але не входить у зону відчуження не входить, тому спеціальний дозвіл, щоб потрапити туди, не потрібен.
5. Місто Поліське, Київська область
Покинуте місто Поліське у Київській області. Фото Максим Мірович
Покинуте місто Поліське (колишня назва Хабне) знаходиться у Київській області, на березі річки Уж, приблизно за 50 кілометрів від Прип’яті та Чорнобиля. Є версія, що це місто заснували на початку 20 століття євреї, які переїхали з Києва. У радянські часи Поліське було невеликим, але тут було кілька підприємств: виробництво тканин, меблів та продуктів.
Після аварії на Чорнобильській атомній станції у Поліське евакуювали частину людей з Прип’яті. Але рівень радіації тут також був надто високим для життя, тому евакуйовані люди та місцеві жителі поступово покинули місто. До 1993 року Поліське ще було адміністративним центром, а у 1999 році місто офіційно перестало існувати.
6. БОНУС! Бакота, Хмельницька область
Українською Атлантидою називають затоплене село Хмельницької області. Вчені стверджують, що 550-450 мільйонів років тому на його території було море, оточене високими кам’яними скелями. З часом воно висохло, а на тому місці у 1240 році люди утворили невеличке село Бакота, що означає – бажане, прекрасне місце. Для його жителів воно й справді було таким – неймовірна природа, монастир, цілющі джерела, фруктові сади, а головне – спокій.
На основі порівняльних даних вчені визначили, що село було розміром близько 10 га з населенням приблизно дві з половиною тисячі чоловік. Ще в 60-х роках ХХ століття по селу почали поширюватися чутки про можливе його затоплення у зв’язку з будівництвом гідроелектростанції на Дністрі. А на початку 70-х його долю вирішено – ГЕС бути. Переселення тривало вісім років. Спеціально створені бригади вирубували й спалювали дерева в долинах, переносили цвинтарі й контролювали процес виселення. Жорстокою умовою було те, що кожен господар мав сам зруйнувати свою хату й сад. Хто відмовлявся самотужки нищити те, що будував роками, не отримував 20% від компенсації, яку держава виплачувала переселенцям. А це становило тодішню річну зарплату.
Шість років тривало заповнення долини водою, яке розпочалося 1981 року. Саме тоді Бакоту зняли з обліку як неіснуюче село. Нині там водосховище довжиною 200 кілометрів, лиш вивіска “Бакота” на автобусній зупинці нагадує, що колись там був населений пункт. Зараз це дуже популярна туристична атракція.
ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР