Чи не усім відома трагедія Чорнобильської АЕС та доля міста Прип’ять, сучасного й зразкового, на той час, радянського міста. Але це не єдине місце-привид в Україні, насправді у нас їх є значно більше, хоча вони, можливо, не такі масштабні по розмірах. Майже всі покинуті міста у цій добірці були побудовані у радянсьнський період, щоб забезпечити житлом працівників підприємств або військових. Про це розповідає Veterdoit.
1. Місто Орбіта, Черкаська область
Закинуте місто Орбіта в Черкаській області. Фото alexfoto.com.ua
Орбіта знаходиться посеред лісу у кількох кілематрах від Чигирина. Місто почали будувати у 80-х роках 20 століття спеціально для працівників гідроелектростанції, по плану тут мало жито близько 20 тисяч людей. Згодом замість гідроелектростанції вирішили будувати атомну, а після аварії у Чорнобилі будівництво зовсім заморозили. Майже всі люди, які встигли заселитись, роз’їхались. Більшість будинків порожні та закинуті, але не всі — у двох п’ятиповерхівках досі живуть люди, в основному пенсіонери. Усе необхідне для життя є: електрика, газ, вода, опалення. Не дивлячись на те, що в Орбіті досі живуть люди, поки що немає планів повністю відновлювати місто.
На Google maps є кілька точок, з яких можна роздивитись частину міста.
2. Місто Цукроварів, Кіровоградська область
Закинуте місто Цукроварів у Кіровоградській області
Колись у Цукроварові був один з найбільших цукрових заводів у Радянському союзі. Місто побудували у 1980-х роках, щоб забезпечити житлом працівників та їх сім’ї. У найкращі часи у Цукроварові проживало близько 6 тисяч людей, окрім заводу та кондитерської фабрики було ще кілька підприємств. На початку 2000-х років завод закрили, люди почали масово їхати з міста у пошуках роботи. Зараз у Цукроварові живе близько 100 людей, але з комунікацій тут є тільки електроенергія. Щоб опалювати квартири місцеві жителі облаштували саморобні пічки прямо у квартирах та заготовляють дрова на зиму, а воду набирають у колодязях на вулиці.
Міста Цукроварів немає на Google Maps. Воно знаходиться на околиці села Липняжка у Кіровоградській області.
3. Квартал у місті Долинська, Кіровоградська область
У 1980 роках тут планували збудувати місто, яке мало б стати великим промисловим центром, але будівництво і житлових, і промислових об’єктів так і не було завершено. Зокрема тут знаходиться Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окиснених руд, який почали будувати у 1985 році, а указ про завершення будівництва був підписаний тільки у 2005 році. Що буде з заводом і далі невідомо. Цілий мікрорайон житлових будинків у передмісті Долинської так і залишився недобудованим.
4. Місто Любеч-1, Чернігівська область
Покинуте місто Любеч-1 у Чернігівській області. Фото Олена Яресько
У 1960-х роках у Радянському союзі почали проект з будівництва радіолокаційних станцій під назвою “Дуга”. Дві такі станції розташували на території Чернігівської області: “Дуга 1” знаходиться на об’єкті під назвою Чорнобиль-2, для обслуговування “Дуги 2” у 1970-х роках побудували невелике місто Любеч-1.
Любеч-1 було секретним військовим містом, назву ймовірно запозичили у селища Любеч, що знаходиться неподалік. Після аварії на Чорнобильській атомній станції радіолокатор у Любеч-1 перестав працювати, а у 2000-х роках його демонтували. Після цього необхідності жити у місті вже не було. Любеч-1 знаходиться за 50 кілометрів від Чорнобиля, але не входить у зону відчуження не входить, тому спеціальний дозвіл, щоб потрапити туди, не потрібен.
5. Місто Поліське, Київська область
Покинуте місто Поліське у Київській області. Фото Максим Мірович
Покинуте місто Поліське (колишня назва Хабне) знаходиться у Київській області, на березі річки Уж, приблизно за 50 кілометрів від Прип’яті та Чорнобиля. Є версія, що це місто заснували на початку 20 століття євреї, які переїхали з Києва. У радянські часи Поліське було невеликим, але тут було кілька підприємств: виробництво тканин, меблів та продуктів.
Після аварії на Чорнобильській атомній станції у Поліське евакуювали частину людей з Прип’яті. Але рівень радіації тут також був надто високим для життя, тому евакуйовані люди та місцеві жителі поступово покинули місто. До 1993 року Поліське ще було адміністративним центром, а у 1999 році місто офіційно перестало існувати.
6. БОНУС! Бакота, Хмельницька область
Українською Атлантидою називають затоплене село Хмельницької області. Вчені стверджують, що 550-450 мільйонів років тому на його території було море, оточене високими кам’яними скелями. З часом воно висохло, а на тому місці у 1240 році люди утворили невеличке село Бакота, що означає – бажане, прекрасне місце. Для його жителів воно й справді було таким – неймовірна природа, монастир, цілющі джерела, фруктові сади, а головне – спокій.
На основі порівняльних даних вчені визначили, що село було розміром близько 10 га з населенням приблизно дві з половиною тисячі чоловік. Ще в 60-х роках ХХ століття по селу почали поширюватися чутки про можливе його затоплення у зв’язку з будівництвом гідроелектростанції на Дністрі. А на початку 70-х його долю вирішено – ГЕС бути. Переселення тривало вісім років. Спеціально створені бригади вирубували й спалювали дерева в долинах, переносили цвинтарі й контролювали процес виселення. Жорстокою умовою було те, що кожен господар мав сам зруйнувати свою хату й сад. Хто відмовлявся самотужки нищити те, що будував роками, не отримував 20% від компенсації, яку держава виплачувала переселенцям. А це становило тодішню річну зарплату.
Шість років тривало заповнення долини водою, яке розпочалося 1981 року. Саме тоді Бакоту зняли з обліку як неіснуюче село. Нині там водосховище довжиною 200 кілометрів, лиш вивіска “Бакота” на автобусній зупинці нагадує, що колись там був населений пункт. Зараз це дуже популярна туристична атракція.
