Субота, 7 Грудня

Як у Львові компанія D.S. зберегла історичні аптеки

Оперативні новини у нашому каналі в Telegram!

Аптечна справа у Львові має давню історію. Історики запевняють, що саме зі Львовом пов’язана найдавніша згадка про аптеки на території сучасної України. Але є приклади із щасливим продовженням. Так, із допомогою ініціативи компанії «D.S» у Львові вдалося зберегти дві історичні аптеки.

Ірина Колодка із “Бюро спадщини” поспілкувалася з генеральним директором, співвласником мережі аптек “D.S.” Олегом Никулишином, щоб дізнатися наскільки складним був шлях до збереження історичних аптек міста та які несподіванки це принесло.

1. Відновлення аптеки «Під угорською короною». У 2011 році, коли стало остаточно відомо, що аптека «Під угорською короною», що на площі Соборній, 1 закривається, мережа аптек «D.S.» одразу зголосилася перейняти естафету, аби цільове призначення цього унікального приміщення не було змінене, втрачене.

У 2011 році, коли стало остаточно відомо, що аптека «Під угорською «Нашим головним завданням було зберегти унікальну старовинну аптеку, не допустити її закриття, аби не руйнувалось історичне обличчя Львова. Ми хотіли продовжити справу, яку в цій будівлі започаткував засновник цього аптечного закладу Александр Лоншан де Бер’є – один із представників шанованої львівської родини французьких емігрантів», – розповів Олег Никулишин.

Загалом приміщення було у задовільному стані. Будинок під аптеку, в якому вона і знаходиться сьогодні, звели на початку ХХ століття за проектом архітектора Кароля Боубліка, залишивши на фасаді рік заснування аптеки – «1772». Тоді ж встановили вишукані дерев’яні аптечні меблі з різьбою, кованими металевими решітками та монохромними шибами. На жаль, не збереглась оригінальна вітрина, яка була окрасою закладу. Задум успішно втілили завдяки інвестору, який співфінансував проект та частину ремонтно-реставраційних робіт. Загалом компанія “D.S.” інвестувала близько 100 000,00 гривень.

За словами генерального директора, усі автентичні елементи – дерев’яні меблі в стилі необароко зі старовинним годинником та оригінальна антресоль з різьбою у торговому залі, ковані решітки у меблях обабіч – уціліти та були, за потреби, відреставровані. Свого часу їх виготовили в еклектичному стилі з елементами бароко і рококо у львівській майстерні металу Яна Дашека. На підлозі збереглася метлахська керамічна плитка зі знаменитої чеської фабрики «Барта і Тіха» у Празі, представником якої у Львові була фабрика найвідомішого львівського архітектора Івана Левинського. Від попередніх власників аптеки залишився і деякий старовинний аптечний посуд.

На дверцятах дерев’яного сейфа у торговому залі, де аптекарі тримали oтрути та сильнодіючі ліки, збереглася підпис-печатка польського майстра Людвіка Шафранського. Збережено й автентичний кований ажурний ковпак у вигляді корони Угорщини над входом у заклад та ковану браму, що веде до внутрішнього дворика. Те, що довелося додати, було виконано в єдиному стилі, аби максимально підтримати автентику аптеки, зробити її інтер’єр цілісним, цінним в історичному та мистецькому аспектах.

Найцікавіші експонати аптеки. У приміщенні аптеки «Під угорською короною» відкрили виставку колекційного аптечного посуду кін. ХІХ-поч. ХХ ст. Усі автентичні експонати – старовинні скляні баночки різноманітних форм та кольорів для піґулок, кремів та помад надані музею з унікальної приватної колекції.

«У нас можна побачити, із якої баночки діставали улюблений крем від світових брендів VISHY, BROCARD наші прабабусі, а в якій пляшці випускали найперші ліки компанії BAYER та BITTNER. Особливо цікаві експонати виставки – посуд, який використовували старовинні місцеві аптеки Міколяша, «На Марійській площі», «Під золотим орлом», «Під срібним орлом», «Під Святим Духом», «Під золотим оленем», «Під золотим левом» і, звісно, «Під Угорською короною»», – додав Олег Никулишин.

Проте найціннішим у цій виставці є посуд аптеки «Під угорською короною» зі збереженою етикеткою, на якій нанесено символ цієї аптеки та зазначений спосіб приймання ліків, де мірка – кавова ложка. Вже тоді у львів’ян кава мала більший попит, аніж чай.

Запровадження інтерактивного музею «D.S. Таємна аптека». Цю 240-літню аптеку не лише відновили, а й облаштували в ній інтерактивний музей “Таємна аптека”. Новий туристичний об’єкт на мапі нашого міста ‒ інтерактивний музей «D.S. Таємна аптека» створений у 2013 році, має на меті відкрити суспільству нове бачення фармації як фаху винахідників і гуманістів та спонукати відвідувачів до розвитку і пізнання.

«Спершу йшлося тільки про відновлення діяльності аптечного закладу «Під угорською короною» в його історичному інтер’єрі – у складі мережі аптек «D.S.». Але у ході проекту стало зрозуміло, що є невелике підвальне приміщення у доброму стані, якого аптека для своїх виробничих цілей фактично не потребувала. Так у нас зародилася ідея використати підвал аптеки для якогось творчого проекту», – розповіли в компанії «D.S.».

«Екскурсійна програма доступна українською й іноземними мовами, а для зручності людей з особливими потребами є сурдопереклад. Завдяки гнучкому формату екскурсій і різноплановій програмі, заходи у «D.S. Таємній аптеці» цікаві і дорослим, і дітям. За час існування музею до нашого Таємного Аптекаря завітало вже понад 200 тис. гостей із усіх куточків світу. Цьогоріч розпочато вже п’ятий том книги відгуків відвідувачів», – розповіла керівниця інтерактивного музею “D.S. Таємна аптека” Наталія Костко.

За цей час вдалося втілити у життя низку науково-творчих проектів і соціальних ініціатив, провести понад 200 інтегрованих шкільних уроків, семінарів. Музей співпрацює з різними благодійними фондами, школами-інтернатами та соціальними структурами. У «Таємній Аптеці» провели понад 300 безкоштовних благодійних заходів для соціально незахищених дітей і дорослих, що опинилися у складних життєвих обставинах.



2. Аптека «На Марійській площі». Аптека «На Марійській площі», якій ось уже 100 років, – другий історичний аптечний заклад у Львові, збережений і відновлений мережею аптек «D.S.». Зусиллями компанії зберегли не тільки її історичний інтер’єр, але й діяльність.

«Коли ми зайшли в цю аптеку перед ремонтом, одразу збагнули, що попереду багато зусиль. Ремонтно-реставраційні роботи тривали близько двох місяців. Зробили електромонтаж, відреставрували меблі, усі важливі елементи інтер’єру, зокрема позолочені янголи й леви, старовинний стіл, люстри. Дещо замовляли додатково – так, аби не порушити цілісності стилю, декору. Завдяки вдалій оптимізації приміщення торгового залу, аптека стала просторою. На усі роботи ми інвестовали понад 400 000 гривень», – розповів Олег Никулишин.

Загалом, оформлення торгового залу аптеки сьогодні фактично таке ж, як на час відкриття закладу Стефаном Штенцелем на початку ХХ століття. Особливої парадності інтер’єру надають касетна стеля, бронзові люстри, позолочені декоративні дерев’яні елементи меблів з різьбою, оригінальна антресоль із шафами-вітринами. Лише оригінальний касовий апарат «Національ» свого часу «оселився» у львівській аптеці-музеї «Під Чорним Орлом», що на площі Ринок.

«На жаль, не збереглася автентична зона входу до аптеки – двері та вітрина-вікно. Ми змінили радянське засклення сучасною скляною конструкцією, яка дозволяє оглядати принадні меблі торгового залу з вулиці. Це зацікавлює багатьох туристів, які часто заходять до приміщення аптеки не за ліками, а щоб просто оглянути інтер’єр, помилуватися старовинною. Іноземці, звиклі до розкоші, щиро дивуються багатому аптечному інтер’єру та охоче роблять фото та відео собі на пам’ять. Від них чуємо багато захопливих, схвальних відгуків, подяку за можливість торкнутися до краси унікального історичного минулого», – додав генеральний директор.

Мережа аптек «D.S.» – компанія із соціально відповідальним підходом до діяльності, а збереження фармацевтичної спадщини – один із напрямків. До слова, за відновлення діяльності аптеки компанія отримала чимало позитивних відгуків та подяк від фахівців аптечної справи, а 2019 року – спеціальну відзнаку у національному галузевому конкурсі «Панацея» за збереження двох історичних аптек Львова: «Під угорською короною» та «На Марійській площі».

Текст: Ірина Колодка, Бюро спадщини. Фото: Андрій Бурда для Бюро Спадщини