Будівля №10 на площі Марійській (нині площа Адама Міцкевича) свою історію розпочав у 1839 році. У 1870-их роках в партері правого крила будинку містився магазин фабрики садового інвентарю братів Дітмарів.
У 1909–1920 рр. в партері та приміщеннях II поверху будівлі були ресторан, кімнати для сніданків, а також магазин делікатесів, вин та прянощів Мар’яна Лясоцького
З тильного боку кам’яниці розташовувався один з найстаріших львівських кінотеатрів, що існував у різні часи під різними назвами.
На початках “Ванда” (1908–1909), “Байка” ( 1909–1912) та “Геліос” (1912–1917), у міжвоєнний період – “Фатаморгана” (1917–1931) та “Міраж” (1931–1939). У час Другої світової війни – “Кінотеатр хроніки” (1939–1940) та “Централь” (1942–1944), опісля і аж до 1990-х “Кінотеатр ім. І. Франка”.
Площа Марійська (пл. Міцкевича), на задньому плані будинок № 10 та частина будинку № 9, 1925 р.
Це був єдиний у Львові кінотеатр повторного фільму. У спеціальній скринці, що висіла при вході, кожен міг залишити свої побажання щодо репертуару кінотеатру на наступний місяць. Кінопокази формувалися виключно на основі побажань клієнтів.
У 1967 році над чільним фасадом будівлі встановили електричне табло, на якому рухомі літери переказували новини зі стрічок радянських інформаційних агенств ТАРС та РАТАУ.
Вночі 26 березня 1991 року це табло спричинило пoжежу будинку. Довший час будівля стояла пусткою, зазнаючи все більшої руйнації. Під час постмодерного фестивалю “Вивих” обгорілі стіни будинку частково розмалювали, тож він отримав неформальну назву “вивихнутого.
Фото: lviv.depo.ua
Будівлю було демонтовано у січні 1998 року. На її місці збудували філію “Укрсоцбанку”. Зараз будівлю здають в оренду, шукаючи нового клієнта.
Фото: lviv.depo.ua
А це та ж площа Адама Міцкевича у Львові з різницею у майже 30 років, але з іншого ракурсу. Як видно зі світлин, одна з будівель зруйнувалася ще більше. На жаль, втрачено дві зразкові кам’яниці того часу.
