Після підриву греблі Каховської ГЕС вода з водосховища почала відходити і на його дні місцеві мешканці виявляють різноманітні знахідки різних часових періодів, починаючи від Другої світової і до козацьких і ще давніших часів. Трапляються і залишки монументальних споруд, як-от козацької церкви, передає Zaxid.net.
«З-під води з’являються різноманітні історичні та археологічні знахідки. Відомо, що водосховище розташовувалося на особливій території серед українського степу, яка була свідком багатьох історичних подій та отримала назву Великий Луг», – повідомляють у Спілці археологів України.
У селі Покровське Нікопольського району, що розташоване на березі Дніпра, вже на третій день після підриву греблі відійшла вода, і місцеві жителі помітили кладовище біля кам’яного фундаменту, ймовірно, церкви, яка була збудована 1798 року і затоплена у 1950-х, коли будували водосховище.
Директорка Покровського історико-краєзнавчого музею ім. Петра Калнишевського Лариса Гладкочуб розповіла ZAXID.NET, що їй відомо про знахідки, але місце небезпечне для відвідування, його охороняють і нікого не допускають. А щоб підтвердити чи спростувати, чи це саме ця церква, треба, щоб її дослідили фахівці.
«У нашому селі була остання запорізька січ – Нова Січ (1734-1775). Після указу імператриці січ зруйновано, церкву пограбовано, а останнього кошового отамана Петра Калнишевського заслали на Соловки. В тому районі 1798 року поруч з дерев’яною козацькою була збудована кам’яна церква, в розчин для міцності добавляли яєчні білки. Але кам’яними у ній були лише стіни, а верхівку перенесли з цієї давнішої дерев’яної. Біля січі було козацьке кладовище», – розповіла ZAXID.NET Лариса Гладкочуб.
Нова Січ. Реконструкція Володимира Ленченка (ілюстація зі сайту Nikopolnews)
На місці Січі виникло село Покровське. Місцевим мешканцям дещо вдалося врятувати з церкви, зараз ці артефакти зберігаються у музеї. У 1954 році церкву і дві вулиці села були затоплені водами Каховського водосховища.
«Насправді ніхто в Покровському не оголошував людям про те, що треба переносити половину села. Жодної роз’яснювальної роботи не проводилося. Просто заходили в двори, обміряли, записували й кожному індивідуально повідомляли про затоплення й необхідність переселитися на гору. Більше того всім, хто не встиг переселитися у визначений строк, заявляли: “Якщо до такого-то числа не переїдеш, попереджаємо – будемо ламати будинок бульдозером, незалежно від того, живеш ти в ньому чи ні”», – писав Олександр Довженко про ці події.
В околицях Нікополя люди тепер знаходять давній посуд, металеві вироби, деталі суден, кості давніх тварин, гільзи та зброю часів Другої світової війни.
«Вода продовжує відступати від берегів Нікопольщини. Втрачено вже більше 70% водосховища. А люди продовжують обстежувати дно, яке відкривається їхнім очам. З’являються місця, що були затопленими десятки років», – пише Nikopolnews.
За словами Лариси Гладкочуб, на території Нікопольщини раніше було п’ять запорізьких січей, усі вони зараз під водою.
Каховське водосховище створили у 1955-1958 роках. Воно має площу 2155 км2. Для його створення знищили 90 сіл, родючі грунти, дніпрові плавні, затопили історичну місцевість – Великий Луг.
