П’ятниця, 6 Грудня

27 старовинних аптек Львова, про які ви могли не знати

Оперативні новини у нашому каналі в Telegram!

«Аптеки Львова найбільше схожі на букіністичні крамнички: старовинні інтер’єри і меблі, високі заскленні шафи, шухлядки картотек, нерідко антресолі або металеві балкони по периметру. У них затримався ностальгічний аромат цивілізації, ще не знайомої зі світовими війнами – так, ніби фармацевтам була відома і передавалася з покоління в покоління таємниця консервації минулого часу. Більшість з цих інтер’єрів належить до кінця ХІХ поч. ХХ ст. Замість порядкових номерів усі вони мали власні імена – як кораблі, ресторани, цукерні…», – писав Ігор Клех.

1. Аптека-музей «Під чорним орлом» на вул. Друкарській 2.

1774 військовий фармацевт Франц Вільгельм Наторп купує кам’яницю у Анни Гуменецької за 22 тис. злотих. Його співвласником був Карл Шерф. У цьому ж році К.Шефр замовляє проект для будівництва нової кам’яниці у архітектора П.Полейовського. 1775 було зведено двоповерховий будинок з аптекою. 1795 Наторп продав аптеку магістру А.Петцу і його дружині Анні; управляючим аптеки був магістр К.Шерф.

З 1807 аптеку винаймає А.Саломон. 1808 Антон Петц продає будинок графині К.Стажинській, а у 1819 Софія (із Стажинських) з чоловіком А.Озаркевичем відпродують аптеку Францисці, вдові А.Саломона, та його синові Францискові. У 1857 аптеку придбав А.Склепінський, який відремонтував її та оздобив Торговий Зал.

У 1875 надбудовано 3 поверх та відновлено фасад будівничим В.Гааром. При родині Скепінських аптека отримала назву «Під чорним орлом» і була окружною. 1927-1944 власником аптеки був українець Михайло Терлецький. Він безкоштовно надавав ліки у шпиталь А.Шептицького. У 1966 в аптеці створено музей. У 1985 за проектами Андрія і Ганни Новаківських та Л.Лищинського було проведено реставрацію. Роботи виконувала Львівська реставраційна виробнича майстерня. Було відреставровано дворовий флігель, пивниці під головним будинком. Під час цієї реставрації відновили дерев’яну галерею.

2. Аптека «Під Золотим левом» на вул.Городоцькій 29 (нині вул. Менцінського 12).

Заснував у 1780 Ян Ходорович (1806 він був обраний першим головою Колегії аптекарів). 1866-1871 власником аптеки був А.Берлінер, потім К.Крижановський. Наступним власником став Шимон Гай, який значно розширив аптеку, обладнав лабораторією. Аптека спеціалізувалась на виготовлені ліків для дітей. Відома пудра Гая, яка отримала найвище визнання на виставках не тільки в Галичині, але і за кордоном. В радянські часи аптека працювала як державна, а потім – як аптека “Гедеон Ріхтер” у Львові “Під золотим левом”. Однак її не обминула доля багатьох інших аптек в центрі Львова – тепер тут знаходиться піцерія. Багаті старовинні меблі та інші елементи інтер’єру аптеки місто втратило назавжди.

3. Аптека «Під срібним орлом» 1783 на розі вулиць Краківської та Л.Українки.

В останніх роках 18 ст. належала Антонові Крижанівському. До половини 19 ст. належала Францішку Томанку і на той час була однією з найменших аптек Львова. З 1863 перейшла у власність магістра З.Рукера. 1888-1901 аптекою володів його син, доктор фармації Ян Рукер. До 1924 змінила ще двох власників. Після націоналізації 1939 закладу присвоїли №27. На її місці функціонує аптека, але вона не має колишнього інтер’єру. У наш час тут облаштували магазин одягу.

4. Аптека “Під Золотим Оленем”. Близько 1785 була збудована нова кам’яниця на пл. Ринок, 18...

Після 1850 власником аптеки став Ю.Бергар, який переніс аптеку з пл.Ринок 29… Після націоналізації стала державною під №22. В остання роки аптеку перенесли в будинок №17…

5. Аптека «Під Золотим Слоном» 1802 на вул.Жовківській 4. Перший її власник М.Янусевич, від 1807 – Ю.Блаїм, а від 1832 – його син, Я.Блаїм.

6. Аптека «Під Провидінням Господнім» 1805 на вул.Карла Людвіга 23 (нині пр.Свободи), яка, крім ліків та медичного обладнання, торгувала ще й товарами для фотографів. Власником був Ігнацій Ланері, а після його смерті – вдова Марія Ланері, у 1883-1915 рр. – Якоб Бейзер (Jakob Beiser).

7. Аптека «Під римським імператором Титом» на вул. Личаківській 3.

Заснував у 1818 Теодор Торосевич – автор багатьох наукових праць, присвячених мінеральним джерелам Галичини. Вхід до аптеки прикрашав бюст імператора Тита. При своїй аптеці Торосевич створив лабораторію, яка стала базою для його майбутніх досліджень в галузі хімії, фізики, технології ліків, сільського господарства. На численних дослідах він виявляє оптимальні умови зберігання медичних препаратів в аптеках. В його лабораторії часто проводились якісні аналізи продуктів з метою встановлення їх доброякісності. 1893-1939 власником аптеки був Антоній Ербар. 1889 він був обраний головою аптекарської палати, у 1931-1933 був головою аптекарського товариства.

8. Аптека «Під золотою зіркою» на вул. Коперника, 1.

Заснував у 1826 Петро Міколяш. На початку свого існування аптека виготовляла невелику кількість ліків з хімікатів та сировини, яку отримували від гуртових торгових підприємств, переважно з Відня. З 1852 при аптеці почала діяти хіміко-фармацевтична лабораторія, яка згодом перетворилась у виробничий комплекс, що постачав свою продукцію багатьом провінційним аптекам.

Крім ліків виготовляли саліцилову воду для полоскання ротової порожнини, м’ятні порошки, м’ясні порошки, газовані води. П. Міколяш зумів налагодити відпуск медикаментів зі своєї аптеки лікарням, військовим шпиталям, регіональним аптекам. Він налагодив контакти з найбільшими європейськими фірмами того часу, користуючись у них великими кредитами та торговими знижками.

У 50-60 рр. 19 ст. в аптеці Міколяша працювали магістри фармації Ігнацій Лукасевич та Ян Зех. Саме у цій аптеці у 1853 винайшли гасову лямпу. До середини 19 ст. аптека Міколяша стала найбільшим фармацевтичним закладом у Галичині. Згодом власником аптеки став Кароль Міколяш. Він був першим головою товариства аптекарів. У 1890 К. Міколяш починає будівництво величезного на той час будинку та пасажу на місці старого по вул. Коперника. За короткий час аптека стала однією з найбільших у Європі. Закрита на ремонт.

9. Аптека «Під Надією».

Дозвіл Галицького намісництва на відкриття аптеки 1872 отримав доктор хімії Тит Зарицький. 20.01.1874 він відкрив аптеку на вул.Жовківські 61 (за версією Ю.Смірнова, а інша версія, що вона була на вул. Долинського 2. Заснована 1872 Титусом Зажицьким). При аптеці існувала добре обладнана лабораторія і налагоджене невелике виробництво. Користувались попитом виготовлені в аптеці різноманітні збори трав, чаї та “Сибірська мазь”. Пізніше аптека належала Яну Зажицькому – закрита.

10. Аптека «Під Архангелом» на вул.Городоцькій, 131.

Заснована у 1886 Титусом Лазовським, який був засновником Львівського товариства аптекарів та був обраний його головою. Перепрофільована під банк.

11. Аптека «Під Святим Духом» на пр.Шевченка 28.

Заснована 1898 магістром Карлом Пілевським. 1923-1939 власником аптеки був доктор Юзеф Пілевський – перепрофільована під банк. Лишилися тільки дерев’яні різьблені двері, обрис святого. Сам заклад перепрофілювали під банк.

12. Аптека «Під Фемідою» на вул.Словацького 12.

Заснував у 1902 Фридерік Девехе (був одним з організаторів і головою І з’їзду фармацевтів Галичини, брав активну участь у боротьбі фармацевтів-службовців за свої права, був організатором професійного руху фармацевтів). Емблемою аптеки була богиня справедливості і правосуддя Феміда. Тут була чи не єдина титульна аптечна вивіска – це скляне панно у вікні аптеки. Зображено там Феміду, Гігієну та Ескулапа, а також напис Apteka pod Temida Fryderyka Dewechego. «Працівники аптеки у 1980-х відстоювали рідні аптеці меблі. Всі шафки працівники самотужки реставрували. Всі шухлядки дотепер працюють, хоч аптеці понад 100 років» – закрита. Тут облаштували тут магазин із популярною маркою нижньої білизни.

13. Аптека «Під угорською короною» (аптека Піпеса) на вул. Соборній 1 (1902, арх. К.Боублік).

Акцентуючи на існуванні аптеки на тому самому місці, на фасаді вміщено напис – «1772» (була заснована Александром де Бар’є). Складалась з торгового залу, інспекторського кабінету, лабораторії, складу. Власник аптеки Я.Піпес-Поратинський крім фармацевтичної діяльності займався гуртовою торгівлею деревини, мав свої лісопильні, фінансував розвиток курорту Моршин і довгий час був його управителем. Тому моршинська вода і сіль в першу чергу надходили в аптеку. У 1930 Ян Піпес-Поратинський створив фармацевтичну лабораторію, яка разом з аптекою утворювала спеціалізоване підприємство. Тут виготовляли галенові препарати з готової сировини, яку привозили з Німеччини та Австрії, лікувальні вина, косметику: “Крем східної краси”, “Султанна”, “Цеесте”, крем проти відмороження, одеколон, рисову пудру. Тут виготовляли ліки за рецептами відомого лікаря Адама Чижевича. 1871-1941 аптека належала родині Поратинських.

В аптеці встановлено необарокові меблі з дерев’яною різьбою, металевими решітками та монохромними шибами з ліліями, антресолі та грати балюстради, вхід прикрашений ажурним ковпаком. На жаль, не збережено оригінальної вітрини аптеки. На ній були витравлені зображення корони Святого Стефана – короля і покровителя Угорщини (що відповідало назві аптеки), а також вражаючої краси лілій і гірлянд. 2012 відкрито перший інтерактивний музей фармації “D.S.Таємна аптека”.

14. Аптека «Під Білим орлом» 1902 Шимона Каєтановича на вул. Сонячній 1 (нині вул.П.Куліша).

15. Аптека «Під Святою Софією» на вул. Зиблікевича 50 (нині вул.І.Франка 82). Заснована 1908 Антоном Маркевичем (організатор, а потім і голова Галицького товариства фармацевтів-службовців “Унітас”). Мала лабораторію і окреме приміщення, оснащене витяжкою, сушильною шафою, перегонним кубом та перколяторами різної величини, пресами для виготовлення гемороїдальних свічок, млинками, дробаркою, таблетковою машиною.

16. Аптека “Під Соколом” на вул. Личаківській. Заснував у 1908 магістр фармації Ян Лисовський. Довгі роки працював фармацевтом-службовцем, багато років керував аптекою міської лікарні. 1920-1939 належала магістру фармації Г.Блондзинському.

17. Аптека “Гігея” на вул. Городоцькій 30. Заснував у 1908 Еміль Єзерський, який багато років працював у аптеці П.Міколяша “Під золотою зіркою”. При аптеці було налагоджено виробництво, що спеціалізувалось на виготовлені косметики. 1924-1939 належала Бернарду Шайнбаху.

18. Аптека «Під Згодою» А. Обергарда 1908 на вул.Замарстинівській 54.

19. Аптека «Під Матінкою Божою» 1908 Едмунда Мадейського на вул. Зеленій 33.

20. Аптека «Під Золотим орлом» на вул. Галицькій 19 (1910, арх. А. Захаревич та Ю. Сосновський).

У 1773 губернаторство Галичини надало дозвіл на ведення аптеки, її першим власником став магістр Солкішир. Пізніше аптеку придбав доктор Крауз. В другій половині 19 с. аптека належала магістру Наглік, а пізніше магістру Яну Вев’юрському. З 1890 він був головою Галицького товариства аптекарів, членом екзаменаційної комісії. З 1905 власником аптеки став Людвиг Вев’юрський. Він був одним із засновників фармацевтичної фабрики “Лаокоон”. Родина Складовських володіла аптекою до Другої світової війни.

21. Аптека «Під Св.Анною» 1911 Оттомана Тадера відкрита на вул. Янівськів 2 (нині вул. Шевченка).

22. «Аптека центральна» 1913 Мавриція Оберлендера на вул. Пекарській 45 (?). “Oberlondera M., “Centralna”, Piekarska 33, tel. 235-17“ (Informator miasta Lwowa 1939).

23. Аптека “Під святим Яном” 1915 на вул. Київській 23 (нині аптека №38).

24. Аптека “На Марійській площі” у будинку Шпрехера (1921; пл. Міцкевича 8), власником якої був доктор Стефан Стенцель.

Інтер’єр аптеки у стилі модернізованого неоампіру та необідермаєру виконав у 1921 архітектор Генрик Заремба (Henryk Zaremba). Балконні перила зі скульптурками, дерев’яні відгородження, шафки з левами, совами – те, від чого важко відвести погляд. Два поверхи насичені дерев’яними меблями, із вклиненнями фігурок, розмальованих золотими фарбами – багатий інтер’єр.

25. Аптека “Каса хворих” 1926 на вул. Фредра 2 (нині Комунальна аптека №1). Організовані у 1921 Каси хворих проводили активну діяльність по створенню власних аптек, призначених для небагатих людей. У 1926 Каса хворих відкрила аптеку і фармацевтичну фабрику по вул. Фредра 2. Управителем аптеки став магістр Кароль Дюлль, а його помічником – магістр Адольф Фрідманн. Для нової фабрики закупили машини найновішої системи, завдяки чому всі лікарські препарати виготовляли власноруч. У 1980-х рр. перебудовано інтер’єр аптеки, вхід з нинішньої вул.Князя Романа перенесено на вул.Фредра.

26. Аптека «Під святим Миколаєм» 1926 на вул. Грушевського 23 (кол. вул. Зиблікевича, 14).

Приміщення прикрашає ліпнина із зображенням трав та змії з терезами. З барельєфу над вікном дивиться патрон аптеки. Аптека працювала до 2016 року.

27. Аптека №3 (фармацевтична фабрика) 1928 на вул. Свєнціцького, 5 – закрита.

Окрім аптеки в будинку були цехи для таблетованого виробництва, дистиляційної, склодувної майстерні, фасувальної та аналітичної лабораторії. Третій поверх був обладнаний для канцелярії та матеріальних кімнат. у 1933-1939 рр. аптекою керував Г.Еманцель. Нині це відділення №64 “Нової пошти”.

Джерело: Leon Serg