В рамках воркшопу 5 архітекторських команд запропонували можливі версії розбудови зрyйнованої вілли «Люсія», що на вулиці Свєнціцького, 16. Про це йдеться на сторінці Центру архітектури, дизайну та урбаністики у Фейсбуці.
Власник зрyйнованої вілли «Люсія» ОСББ «Свєнціцького-16» власним коштом провів воркшоп, у межах якого архітектори напрацювали варіанти розбудови пам’ятки зі збереженням її цінних автентичних елементів.
Львівська міська рада зі свого боку погодилась розглянути архітектурні пропозиції щодо «Люсії» і заявила про готовність знайти «компромісне рішення». Умова – вілла має зберегти статус пам’ятки архітектури.
«Запропоновані рішення є виключно баченням команд та будуть узгоджуватися в подальшому із архітекторами об‘єкту, замовниками та міською владою. Тобто вони не є кінцевими, а виключно візіонерськими», – кажуть в Центрі архітектури.
Результати архітектурного воркшопу. Ось що може з’явитися на місці вілли «Люсія»:
Зазначимо, що участь у воркшопі брали кафедра ДАС, майстерня Юрія Столярова (Містопроект), Студія «АрхНово», «Творимо» (Максим Ключковський) та архітектор Микола Буртик. Позиція мерії Львова щодо цих архітектурних пропозицій ще не відома.
Нагадаємо, ще у 2017 році ОСББ «Свєнціцького-16», яке є власником занедбаної вілли «Люсія», заявило про намір збудувати на місці історичного будинку багатоповерхівку. Втім вже на початку 2018-го віллу внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, що унеможливило проведення будь-яких робіт на об’єкті без погодження Міністерства культури.
Згодом ОСББ «Свєнціцького-16» через сyд скасував статус пам’ятки, на що мерія Львова подала апеляцію. Судова тяганина триває й дотепер. Детальніше про цю скандальну історію читайте у статті за цим посиланням.
Довідково: віллу «Люсію» на вул. Свєнціцького, 16 збудували наприкінці XIX століття за проєктом архітектора Івана Долинського як будинок для однієї родини. Зі самого початку тут мешкала сім’я радника цісарсько-королівського пана Юзефа Ольпінського. До 1939-х років віллу перелаштовували під кожного нового власника, проте остаточних змін всередині вона зазнала після II Cвітової війни. Саме тоді будівлю перепланували під п’ять окремих квартир.
Ззовні віллу не змінювали, вона залишилась такою ж як при будівництві. Одним із найцінніших автентичних елементів є дерев’яне різьблення на даху, яке частково збереглося донині.
