У Львівській області в історико-культурному заповіднику “Стільське городище” на території городища-святилища в урочищі “Печера”, що поблизу села Ілів, провели археологічні розкопки, в результаті яких виявили, зокрема, залишки культової споруди.
Розкопки на території пам’ятки провели вперше за 20 років, розповів у коментарі “УП. Життя” завідувачем відділу охорони та популяризації історико-культурної спадщини Ігор Гарасим.
Упродовж трьох тижнів дослідження території загальною площею близько 200 м2 археологи встановили, що городище – багатошарова пам’ятка.
На території знайшли комплекс давніх споруд від IV тисячоліття до нашої ери і до доби Київської Русі. Зокрема, виявили громадську споруду на стовпах біля капища язичницького періоду.
Розкоп на місці наземної споруди стовпової конструкції з господарськими ямами. Фото заповідника
Також на місці виявили невелике поселення представників культури лійчастого посуду (енеолітична культура, IV тис. до нашої ери), а саме рештки кераміки та крем’яні знаряддя того часу.
“Культура лійчастого посуду свою назву отримала завдяки характерній для неї формі посуду із лійчастою шийкою. Сліди цієї культури були знайдені, зокрема, на Чорній горі в селі Малі Грибовичі та на горах Лисівка та Жупан в місті Винники, що поблизу Львова, а також на горі біля села Тростянець що на Львівщині. Це свідчить про ареал поширення цієї культури”, – розповів Ігор Гарасим.
За його словами, культура лійчастого посуду була “сусідом” Трипільської культури.
Фрагменти керамічних виробів: крем’яні знаряддя праці доби енеоліту та озброєння давньоруського часу. Фото заповідника
“Свідченням контактів між сусідніми культурами може бути наявність характерного “трипільського” посуду на пам’ятках представників культури лійчастого посуду, які трапляються під час археологічних досліджень. Вони часто мали спільні матеріали для виготовлення посуду: кремінь, кераміка”, – додає Гарасим.
Він додав, що представники культури лійчастого посуду охоплювали велику територію центральної північно-східної Європи.
