Нетуристичний Львів. Буквально в одному кварталі від проспекту Свободи заховалася маленька пішохідна вуличка Леся Курбаса. Однією з цікавих будівель на ній – кам’яничка під №5. У 2015 році вулиця Курбаса стала пішохідною, що уможливило краще сприйняття особливостей її архітектури, зокрема й фасаду споруди.
Кам’яницю називають львівською Майоліка Хауз (Majolikahaus) за її подібність та наслідування відомого шедевру віденської сецесії авторства батька цього стилю – Отто Вагнера. Цей стиль поєднував на той час незвичні для модерну плаский фасад будинку, прорізаний рівномірними рядами однакових віконних прорізів з його декором глазурованими (майоліковими) кахлями з рослинним орнаментом.
При проектуванні львівського будинку за сучасною адресою Курбаса, 5, архітектор Соломон Рімер безперечно надихався творінням Отто Вагнера і в чомусь його наслідував. Той же плаский фасад, та ж майоліка.
От тільки принциповою різницею є не тільки колір та орнамент майоліки: ритм візерунку відповідає ритму віконних прорізів, візерунки складають подобу картушів, які обрамлюють вікна. Серед квітів можна помітити блакитну королівську лілію.
У 1907 року у Львові постає місцева подоба віденського Майоліка Хауз. Будинок був збудований для львівського кам’яничника Ісаака Герша Сандаля. Плитку виробили також у Львові на фірмі братів Мунд.
Перший поверх кам’яниці рустований і призначений був для “Японської кав’ярні”, яка і працювала тут до І Світової вiйни, на вищих поверхах розміщувалися квартири.
На кожному поверсі влаштовані балкони на металевих консолях, причому нижчій балкон відокремлює рустовану торгову частину від житлової, вкритої майолікою.