Аграфи повсюдно поширені у місті Львові, оскільки вони є присутніми на більшості будинків вісімнадцятого та дев’ятнадцятого століття, ділиться інформацією портал Тіні Забутої Галичини.
Аграфи — або анкери (анг. anchor plates) або стяжки — використовуються для зміцнення структури цегляних споруд. Виготовлені з литого або кованого заліза, ці плити з’єднані з арматурними прутами, що пронизують будівлю. Іноді арматурні прути виступають назовні і їх можна побачити в конструкціях балконів. Такі пластини є, як правило, симетричними, задля рівномірного розподілення розтяжної напруженості, яка створюється опорною точкою (анкерним кріпленням) щоб, таким чином, додатково стабілізувати стіну. Завдяки новим методам і технологіям будівництва, аграфи рідко де використовуються з метою армування будівель.
Оскільки аграфи є зазвичай видимими, то, як правило, вони використовуються в якості декоративного елемента будівлі. Менш декоративні з них можуть бути знайдені на більш скромних будинках або на стінах будівель, які від самого початку були закриті стінами інших будівель.
У Львові найбільш поширеними є S- та Х-подібні форми аграфів, але можливі варіанти від деталізованого дизайну (складної конструкції) до простого квадрата чи лінії.
Зразки аграфів деталізованого/декоративного дизайну
Зразки простіших форм
Повна палітра
Балкони чи вікна з видимими арматурними прутами
Текст і фото: Арета Ковальська і переклад: Ігор Ковальчук спеціально для Тіні Забутої Галичини.
