Непопсовий або НЕтуристичний Львів

Львівська карусель з кав’ярень, тематичних ресторанів і сувенірних крамниць з першого разу зводить з розуму. Таку різноманітність гастрофішок не зустрінеш ні в одному європейському місті. Але якщо в перший раз це дивує, то в другий і подальші приїзди стає сумно від повторюваних сюжетів. Повірте, місто здасться набагато цікавішим, якщо зійти з протоптаних туристами стежок і зануритися в атмосферу поважного австрійського Лемберга. Головне – захотіти відкрити його з несподіваних сторін і ракурсів, без шаленого туристичного галопу, занурившись в минуле і оцінивши сучасну красу галицької столиці.

Прогулятися вздовж вілл

Справжній Львів відкриється, тільки якщо вирватися із замкнутого кола будівель, що примикають до площі Ринок, загубитися серед кривих вуличок Старого міста, не боячись заглядати у дворики й подвір’ячка. Трамвай № 2 віднесе вас з галасливого центру в тишу старовинних околиць, де серед розкішних вілл настане прозріння: а місто-то буває і тихим, спеціально створеним для неспішних прогулянок.

Вулиця Генерала Чупринки тягнеться від костелу св.  Марії Магдалини (нині Будинок органної та камерної музики) до Кульпарківської. По ній зовсім не гуляють туристи, напевно, тому вона досі зберегла дух часу і не обзавелась десятками ресторанів і кафе. Колись цей район називався Кастелівка, і його близькість до центру підштовхнула до будівництва нових будинків в кінці XIX століття. Невгамовна фантазія архітекторів щедро вихлюпнулася на цю вулицю у вигляді безлічі вілл і особняків, побудованих для тодішньої львівської еліти та інтелігенції.

Одна з найбільш примітних будівель – будинок-замок на Генерала Чупринки під номером 50-52. Будівля будувалась поступово: спочатку номер 50 – фасадна сторона на вул. Чупринки, а потім 52 – з вежею, прикрашеною різьбленими балконами-лоджіями. Цікаво те, що особняк і зараз використовується за призначенням – в його квартирах живуть звичайні люди. Один з левів Леополіса охороняє вхід біля під’їзду, уважно вдивляючись в обличчя перехожих.

Ще одне незвичайне творіння, але вже сучасних дизайнерів – «пластиліновий будинок», смутно нагадує творіння Гауді. Знаходиться на вулиці Цетнерівка, 16, що недалеко від Личаківського парку і вул. Пасічної. Господарю у спадок дістався абсолютно непримітний особняк, який він віддав на оновлення місцевому архітектору-самоуку Миколі Сенику. Микола розповів, що образи, які він втілював при обробці цього будинку, приходили до нього уві сні. Дійсно, будівля виглядає абсолютно нереалістично на тлі звичайних польських особняків, і шкода, що про нього мало хто знає.

Уздовж парків та алей

Львівські парки – ще одна гордість міста. Ковзаючи поглядом уздовж огорожі Стрийського парку, ніколи не скажеш, що за стрункими рядами дерев криється пишність садової архітектури. Уявивши зменшену копію уманського парку Софіївка, скоротивши його водні простори і додавши тінисті яри, ви отримаєте Стрийський парк, в якому ще за часів Австро-Угорщини гуляли дами з собачками і бігала по вузькоколійці дитяча залізниця (вона і зараз працює).

Ще один парк в самому центрі Львова залишається зовсім непоміченим, незважаючи на сусідство з Високим замком. Парк «Знесіння» (колишній Цісарський ліс або Кайзервальд) починається з гори Лева і впирається в знаменитий Шевченківський гай – етнокомплекс просто неба, де проводять різноманітні свята та гуляння. Взимку тут добре бродити по засніжених алеях, а влітку – влаштовувати пікніки на пагорбах, з яких відкривається чудовий краєвид на бляшані й черепичні дахи Старого міста.

Зовсім невідомий туристам парк – Погулянка, що на південному сході Львова. Круті яри, вкриті масивними буками, спускаються з пагорбів вулиці Пасічної. Безліч струмків живлять озера, де плавають нахабні качки і рибалки ловлять дріб’язок для котів.

(Ред. – зараз на Погулянці очищають озеро та облаштовують територію довкола)

Львів з висоти пташиного польоту

Не побачивши місто з висоти, неможливо по-справжньому оцінити його масштаби. У Львові просто необхідно піднятися якомога вище і насолодитися красою флюгерів і дахів.

Ратушна вежа і Високий замок, з яких відкривається краєвид на місто, занадто банальні, ними сьогодні нікого не здивуєш. Повірте, у Львові є маса нестандартних місць, звідки місто видно зі свіжого ракурсу.

По-перше, це церква Святих Ольги і Єлизавети, що на розі вул. Городоцька та Степана Бандери. За зовсім невелику грошову суму з оглядового майданчика відкривається абсолютно нестандартний краєвид. По-друге, альтернатива Високому замку – гора Лева. З неї, на відміну від розкрученого серед туристів Високого замку, розстеляється фантастична панорама Старого міста, але при цьому абсолютно не заважають дерева. По-третє, можна сходити на оглядовий майданчик Цитаделі. (Ред. – на колишній території концтабору, де замордували та вбили тисячі політв’язнів, зараз там розташований однойменний готель з панорамним рестораном).

(Ред. – Одне з невідомих зовсім місць серед туристів і багатьох львів’ян, є нижній оглядовий майданчик Високого замку. Це затишне і тихе місце вільне від натовпу людей, що не присутнє на верхньому оглядовому майданчику парку. Одного разу я зустрів тут молоду пару у момент, коли мужчина робив пропозицію для своєї закоханої. Він запросив музик, накрив романтичний столик з прекрасним краєвидом на місто. Аби добратись туди з центру, прикріпляю скріншот маршруту нижче)

Таємниці львівських двориків

Не пропустіть проїзд Крива Липа – романтичний і улюблений львів’янами куточок. Проїзд з’єднує вулиці Січових Стрільців і Дорошенка – колишній відкритий пасаж Гаусмана. Знаменита липа за свої 150 років горіла, вмирала і відроджувалася, а навколо неї незмінно збиралися закохані. Для їх зустрічей і побачень навколо дерева встановлена лавка, на якій і сьогодні не знайдеш вільних місць.

Небанальні екскурсії

У Львові найбільша концентрація екскурсоводів на квадратний метр – кожен другий житель міста вважає себе фахівцем. Насправді екскурсій, які не багаті цифрами і датами. Але якщо вже з’явилося бажання послухати байки і легенди, то краще це робити з професіоналами або як мінімум нестандартно.

Легендарні львівські екскурсоводи – брати Іван і Петро Радковці, краєзнавці та знавці історії Львова. У компанії з двома стильно одягненими батярами, які ніби випірнули з минулого, час пролетить до образливого “непомітно” – не захочеться повертатися з колишнього в сьогодення.

Велоекскурсія в гарну погоду стане ще одним відкриттям, внісши свіжий струмінь в огляд львівських пам’яток. Велосипед особливо актуальний, коли хочеться подивитися не тільки центр, а й проїхатися серед парків і віддалених особняків. (Ред. – окрім звичайних велопунктів для оренди велосипедів, у Львові є перший в Україні офіційний муніципальний велопрокат Nextbike. Детальніше на сайті системи)

У прохолодну погоду загляньте в Будинок вчених (колишнє Casino Narodowe) на вул. Листопадового Чину, 6. Ця будівля, побудована колись для задоволення азартних утіх, і сьогодні прекрасна як всередині, так і зовні. За невелику плату відкриються масивні двері особняка, що ведуть у зал з розкішними дерев’яними сходами, ліпниною і прозорими стелями. Хтозна, може, в старовинних дзеркалах одній з бальних зал майнуть тіні минулого, а селфі на тлі такої пишноти зробить ваш «Інстаграм» особливо популярним.

Гастро-Львів – від ресторанів до вуличного фастфуду

Приїхати до Львова і не спробувати кави і шоколаду буде абсолютно не пробачно. Місто густо просочене кавовими ароматами, встояти неможливо, та й не потрібно, тим паче, що вибір закладів просто колосальний. Скуштувати гарячий шоколад і привітатися з привидом – в “Золотому Дукаті” на розі Руської та Івана Федорова. Випити кухоль «запаяної кави» в знаменитій «Копальні кави» на площі Ринок, 9. Зайти в дворик «Щось цікаве» на площі Ринок, 13 і, слухаючи старі платівки, потягувати латте. Або там же, але поверхом вище випити дороге еспресо в «Найдорожчій ресторації Галичини».

А якщо немає часу на посиденьки і потрібно відміряти кілометри по бруківці, досліджуючи чергові вулиці, – стаканчик кави завжди можна взяти з собою. На вул. Дорошенка, 43 в невеликому кіоску під вивіскою «Альтернативна кава» вам зварять один з 30 видів смачної кави, а коштувати це буде двічі дешевше, ніж в кафе чи ресторані.

Львів – місто десятка національностей, і кухня у кожної – своя і особлива. У ресторані Бачевських на Шевській, 8 можна покуштувати єврейських і галицьких страв. Обов’язково забронюйте столик в зимовому саду – ваша вечеря пройде під звуки піаніно і золотистого кенара. Хочеться чогось особливого? Немає проблем – вирушайте до французького ескаргот-кафе Tante Sofie на розі Друкарської і Лесі Українки. Переступивши поріг, потрапляєш в куточок Провансу, де молоді послужливі офіціанти подадуть французькі равлики, а невгамовний шеф здивує експериментами з десертом.

Окрема ода львівському фастфуду, де панує невгамовна різноманітність. Смачний хумус і фалафель, задурманюючи запахами, перенесе вас в східний Єрусалим. Недорогу, але смачну страву продадуть у віконці на площі Ринок, 29 (Пасаж Андреоллі). Ще один французький заклад на вул. Краківській, 7 – величезні млинці з різноманітністю начинок, після яких не хочеться їсти цілий день.

Автор: Ірина Савіна для tpm.in.ua