– 80 відсотків людей, які приїжджають до Львова, не знають, що таке п’єц. Ми пояснюємо, що це — пічка, — сміється власниця авторського кафе “Теплий п’єц” у центрі Львова. Відкрили у 2015 році.
Два поверхи оздоблені старовинними австрійськими п’єцами — їх тут 27. Власники 47-річна Оксана Гой з чоловіком Богданом збирали по Львову п’ять років.
— У нашій квартирі у старому австрійському будинку теж є пічне опалення. В якийсь момент люди почали ставити котли, а печі викидати. Стало шкода, що старовинні кахлі, якими обкладали печі, можуть зникнути. Їх вивозять на сміттєзвалище або на дачі багатіїв у Київ. А вони ж унікальні. Почали збирати по сусідах, знайомих. Оголошення дали, купляли — якийсь за 2 тисячі гривень, інший — за тисячу доларів.
Біля кожного п’єца в кафе є табличка, з якої вулиці і будинку взяли. Спершу підприємці не відкривали таємниці, для чого збирають.
— Казали людям, що поставимо піч у селі на дачі, бо там немає газу. А коли кафе запрацювало, запросили всіх, хто продав.
Найстаріші у колекції — кахлі з будинку на вул. Шевченка, 32. Датовані 1870 роками. Належали багатим власникам. На білих кахлях вручну зображений їхній маєток. Майже на всіх старовинних печах є родове дерево. На двох — герб графа Потоцького.
Серед візерунків є метелики, бабки, гриби. Барну стійку виклали кольоровими кахлями з квітами. Деякі п’єци мали “корону” — суцільний верх. Щоб її виготовити, потрібна була велика піч для випалення.
Сувеніри у вигляді мініатюри старого п’єца з львівської квартири
Автор: Леся Межва для gazeta.ua
