Цього тижня у Львові відкрили перший інтерактивний музей історії електрифікації Львівщини. Про це повідомляє Вголос.
Тут можна глянути на явище електрики очима людей початку ХХ ст. Також ознайомитись із історією та еволюцією електрики на території нашої області, побачити різноманітні електричні винаходами та фото їх авторів. І навіть експерименти легендарного вченого Тесли, зокрема спалах світла за допомогою котушки, лампу, яку використовували у давнину для освітлення машинної зали львівської електростанції постійного струму та вручну запустити мініатюрний трамвай.
Над створенням музею почали працювати минулого року, опрацювавши томи архівної літератури та зібравши десятки експонатів.
«Цього тижня ми презентували першу частину експозиції музею. У ній розповідаємо про історію електрифікації львівського регіону та роботу енергетиків, – каже завідувач музею історії електрифікації Львівщини Марія Кравченко. – Тут присутні фотографії, документи, зразки електричного обладнання, а також інтерактивні експонати. Вони доповнюють історію, розповідають про фізичні явища та електрику на Львівщині».
Експонати розташували у двох невеличких кімнатах, які вибирали у фондах різних музеїв та колекціонерів – аби розповісти історію електрифікації у різних контекстах.
«Серед інтерактивних експонатів – електричний трамвай, який можна запустити, котушка Тесли, макет львівської лампи вуличного освітлення, макет шахти як приклад промислового споживання електричної енергії та джерела «палива» для електростанції. Є інтерактивна карта електрифікації Львівщини», – продовжує Марія Кравченко. – Є і гасова лампа, карта трамвайних маршрутів Львова 1920-хх рр., фото керівників міських електричних закладів».
Експозицію музею підбирали таким чином, аби вона була цікавою якомога більшій кількості людей: від малої дитини, яка нічого не знає про електрику, – до професійного енергетика, якого можна здивувати історичним обладнанням, а також туристам.
«Туристам цікаво почути про електрифікацію Львова, перший електричний трамвай, який, до речі, у Львові з’явився у 1984 році через відмову кінного трамвая продовжувати маршрут. Також те, що першою електрифікованою будівлею від міської електростанції у Львові був оперний театр у 1900 році, а у підвалі цієї будівлі роками знаходилась станція акумуляторних батарей. Саме звідти енергія потрапляла до прилеглих будинків», – каже завідувач музею.
У наступній кімнаті можна ознайомитись із тим, як відбувається трансформація високої напруги у звичайну побутову. Професіонали-електрики, зокрема можуть порівняти електричне обладнання різних років.
«Тут зразки трансформаторів, рубильників, запобіжників, лічильників початку ХХ ст., електричні кабелі, кабельні лінії, квитанції оплати за електрику різних років, львівська реклама про електротехніків тощо, – продовжує Марія Кравченко.
«На почесному місці – карта електрифікації львівського регіону. За допомогою перемикача можна засвітити міста та побачити, яке місто рік за роком засвічували на території області. Все це від початку історії електрифікації на Львівщині – перша велика міська електростанція була у 1894 році у Львові – і до 1970-хх рр., коли електрифікували всю область».
Є у музеї і лабораторія видатного вченого Тесли. «Тут можна глянути на явище електрики очима людей початку ХХ ст. Для них електрика була абсолютною магією. Ідеєю Тесли було те, що електрифікувати планету потрібно без дротів. Тому ми демонструємо, як засвічується електрична лампа безпровідним способом від котушки», – зазначає Марія Кравченко.
На першій частині експозиції у музеї не зупинятимуться. Вже думають над другою. Вона розповідатиме про роботу енергетиків: хто і яким чином електрифіковував Львівщину. Також у планах – і третій етап. Він передбачає облаштування експозиції під відкритим небом на прилеглій до музею території. Один експонат уже є. Це верх електричної опори 1930-хх рр.
До слова, музей знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Мушака, 56. Ідея стоврення музею належить ПрАТ «Льіввобленерго». Зараз для відвідувачів вхід безкоштовний, потрібно лише попередньо узгодити свій прихід, написавши на сторінку музею у Facebook.
Марія Волошин, «Вголос»