Житель Львівщини Мирон Гуменецький в ангарі на своєму подвір’ї збудував велику океанську яхту. На це йому пішло аж 8 років разом із партнером. 14-метрове судно відправили з села Новосілка до Києва для оформлення та доукомплектації. Про це розповідає Zaxid.net.
Ця велика яхта може вмістити до 12 людей. Раніше пан Мирон брав участь у створенні більших кораблів, але за рівнем складності, цей засіб став наймасштабнішим і найскладнішим.
«Вона будувалася для двох, щоби обійти довкола світу. Але чоловік, з яким ми починали цей проєкт, відмовився від нього. Коли почалася вiйна на сході України, у нього виникли проблеми з бізнесом, він був змушений відмовитися від цього проєкту. Тож тоді довелося трохи призупинити будівництво. Потім знайшовся інший компаньйон. Але у нього зовсім інший підхід до цього проєкту, зовсім інше бачення. Відтак яхта стала більшою та комфортабельнішою», – розповів Мирон.
Тому тепер плавальний засіб, який назвали Starwind, стане комерційним проєктом, хоча на початку все почалося з мрії про кругосвітню подорож…
На яхті облаштовані дві каюти для команди, одна капітанська, кают-компанія і камбуз (кухня). Яхта може вмістити до 12 людей, вона вийшла швидкою, спортивною, легкою, але в цей же час доволі комфортабельною.
«Вона має 45 футів, це майже 14 метрів у довжину. Ширина – 4 м, висота щогли 18 м, загальна вага 5,5-6 т. Лише сам баласт яхти (вантаж, який використовується для більшої осадки та сталості – ред.) важить близько 2 т. Креслення я отримав у Франції від чоловіка, разом із яким будував схожу яхту. Він вже мав досвід будівництва й ходіння на такій яхті і розповідав, що вона може розвивати швидкість до 16 вузлів (близько 30 км/год. – ред.)», – розповів Мирон.
За його словами, будівництво обійшлося приблизно в 150-200 тисяч євро. Сама лише щогла коштувала 40 тисяч євро. Зараз яхту повезли до Києва для завершальних робіт та оформлення документів на неї.
Перший досвід пан Мирон набув, коли допомагав будувати козацьку чайку «Пресвята Покрова», яка вперше вийшла у відкрите море на початку 90-х.
«Зараз трохи навчаю інших, але й постійно вчуся сам».
За його словами, кораблебудування, а також судноплавство та яхтинг в Україні розвиваються, і це не може не тішити.
До прикладу, зараз в Будинку воїна бійцям АТО/ООС пропонують безкоштовні курси. Тут викладають теоретичний курс для капітанів. Після курсу є екзамени з теорії і радіозв’язку. А далі необхідно відбути ще морську практику. Учасник курсу Іван Гаврилко поділився планами: «Я можу отримати ліцензію шкіпера (капітана – ред.) прибережного плавання – до 30 миль (майже 50 км – ред.). А також ліцензію оператора зв’язку. Ліцензія шкіпера дасть можливість змінити роботу. Значно більше заробляти. І подорожувати морем. В ідеалі, я б хотів стати капітаном і працювати в морському туризмі».
Зараз Мирон Гуменецький вже творить новий плавзасіб. У своїй майстерні, яку назвав Корабельня «Кітва» (кітва – металевий стрижень з лапами, що зачіплюється за ґрунт і утримує на місці судно, пливучий маяк і т. ін.; якір – ред.), працює над створенням катамарана. Його створює разом із Володимиром Анохіним – заступником голови вітрильної федерації Львівщини. У роботі йому також постійно допомагають товариші.
До слова, це не перша «робота» Мирона Гуменецького. Він брав участь у будівництві дерев’яного човна «Шквал», козацьких чайок «Спас» та «Отаман», а також створив веслового океанського човна для львів’янина Дмитра Рєзвого, який планував відправитися в регату через Атлантичний океан.