У вівторок, 25 червня, Львів попрощається з трьома військовослужбовцями. Ігор Мартинюк, Роман Когут, Андрій Котик захищали Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону захисників розпочнеться о 12:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 12:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають захисників на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Андрій Котик (15.02.1992-07.11.2023) Львів’янин.
Навчався у Ліцеї № 18 Львівської міської ради.
Після завершення навчання працював майстром будівельних та монтажних робіт у місті Львові. За словами родини, був «надзвичайно життєрадісним, добрим та цілеспрямованим, мав великі плани на майбутнє». У вільний час захоплювався виготовленням декоративних подарункових букетів.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від російських загарбників до лав 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Боронив суверенітет та територіальну цілісність Батьківщини на території Донецької області.
У Андрія Котика залишились мама, двоє братів, сестра, швагро, братова, дві племінниці та велика родина.
Ігор Мартинюк (02.10.2001-19.06.2024) Уродженець села Вовків Львівської області.
Навчався у Вовківському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Львівської області. Згодом вступив до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут».
Здобув вищу військову освіту на факультеті підготовки спеціалістів військової розвідки та Сил спеціальних операцій Військової академії міста Одеса. Після завершення академії підписав контракт зі Збройними Силами України та виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави від російських загарбників.
Зі слів рідних, був «надзвичайно світлою, великою людиною, яка об’єднувала родину та сім’ю, палким вірянином». Активно займався спортом, був кандидатом у майстри спорту з багатоборства та боксу.
У Ігоря Мартинюка залишились дві бабусі, батьки, брат та сестра з родиною.
Роман Когут (30.11.1990-21.06.2024) Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №23 міста Львова, згодом вступив до Приватної середньої загальноосвітньої школи-гімназії «Відродження». Здобув освіту у ВСП «Автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка». У 2013 році закінчив Львівський національний університет природокористування.
Після завершення навчання працював завідувачем господарства на стадіоні «Україна», а впродовж останнього періоду – у сфері надання послуг з охорони власності у Дрогобичі. Захоплювався військово-історичними реконструкціями та автомобілями. Обожнював котів. За словами близьких, був «винятково виваженою, чесною та справедливою людиною, сприймав світ по-філософськи».
Напередодні повномасштабного вторгнення російської федерації вступив до лав територіальної оборони. Після початку війни став на захист держави від російських окупантів до складу 103-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на південному та східному напрямках.
За особисту мужність був нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Срібний хрест».
У Романа Когута залишилися батьки, сестра, тітки, племінники та хрещені діти.
