У середу, 13 березня, Львів попрощається з трьома військовослужбовцями. Андрій Бучковський, Орест Костецький, Олександр Костенко загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Зранку о 09:30 у храмі Вознесіння Господнього (вул. Широка, 81а) відбудеться молитва і прощання з Олександром Костенком.
Чин похорону воїнів Олександра Костенка, Ореста Костецького та Андрія Бучковського розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають захисників на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Олександр Костенко (14.08.1970-05.03.2024) Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №65 міста Львова. З 1993 працював у 1-му загоні воєнізованої охорони в управлінні Львівської залізниці, а у 2013 обійняв посаду слюсаря-ремонтника 6-го розряду у ТМ «Лімо», де налагоджував виробниче обладнання.
Був надійною і спокійною людиною, майстром із «золотими руками». Любив риболовлю, чудово малював, був дуже освіченою людиною, багато читав і вивчав щось нове. Все життя займався спортом, досягаючи особистих рекордів. У 2008 році разом із батьком відтворювали корону короля Данила Галицького, яка виставляється у музеях.
Протягом 2015-2017 років добровольцем у складі 24-ї окремої механізованої бригади захищав Україну у зоні проведення антитерористичної операції, у 2019-2020 виконував завдання у лавах 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
Із початком повномасштабного вторгнення рф став на захист держави до лав 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Неодноразово отримував особисті нагороди за бойові заслуги.
В Олександра Костенка залишилась син, невістка, онук та дружина, з якою у шлюбі був понад 35 років.
Орест Костецький (25.08.1993-06.03.2024) Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №9. Здобував освіту у Приватному закладі вищої освіти «IT Степ Університет».
Впродовж свого життя працював у різних сферах, протягом останнього періоду займався дизайном у компанії “SolipsLab”. Захоплювався IT-технологіями, мріяв створювати БПЛА для військових за допомогою 3D-друку.
Учасник подій під час Революції Гідності. У 2017 році добровольцем підписав контракт із 36-ою окремою бригадою морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Військово-морських сил ЗСУ та виконував бойові завдання у зоні проведення АТО/ООС.
Із першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від російських окупантів до лав 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на південному та східному напрямках.
Указами Президента України був відзначений орденом «За мужність» III-го ступеня та відзнакою «За оборону України».
У Ореста Костецького залишилися бабуся, мама, брат, племінниця, племінник, тітка та двоюрідний брат.
Андрій Бучковський (13.12.1974-20.08.2023) Уродженець села Лозино Львівської області. Згодом його родина переїхала до Львова.
Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 44 імені Тараса Григоровича Шевченка. Здобув освіту у колишньому Львівському технікумі промислової автоматики. Після завершення навчання проходив військову службу.
Працював у сфері надання послуг з охорони власності у Львові. Був надзвичайно доброю людиною та обожнював присвячувати час родині.
Протягом 2015-2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання спершу на Сумщині, а згодом – на південному напрямку у лавах 116-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Андрія Бучковського залишилися дідусь, мама, вітчим, дружина та 18-річна донька.
