У четвер, 9 травня, Львів попрощається з військовослужбовцями Орестом Климовичем та Степаном Мишковським, які захищали Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Зранку о 09:30 у храмі Вознесіння Господнього УГКЦ (вул. Широка, 81) відбудеться молитва і прощання з воїном Орестом Климовичем.
Чин похорону захисників Ореста Климовича та Степана Мишковського розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Орест Климович (18.11.1992-30.04.2024) Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №67 міста Львова. Здобув освіту у колишньому Львівському технікумі залізничного транспорту. Після завершення навчання проходив військову службу в Тернополі у лавах Національної гвардії України.
У мирний час працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», обіймав посаду фахівця із проблемних відправлень. У вільний час захоплювався малюванням, рибальством та збиранням грибів. Був надзвичайно доброю та щирою людиною.
Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції. Із початком повномасштабного вторгнення рф повернувся до НГУ та став на захист держави. Боровся із окупантами на південному напрямку у складі 45-го полку імені Олександра Красіцького Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.
У Ореста Климовича залишилися мама, сестра, дружина та новонароджений син.
Степан Мишковський (26.08.1982-01.05.2024) Уродженець села Нижня Яблунька Львівської області.
Навчався у Нижньояблунському опорному закладі загальної середньої освіти I-III ступенів. Згодом здобув освіту в Ужгородському вищому училищі торгівлі та технологій харчування.
Після завершення навчання вступив на військову службу до Львова. Протягом останнього періоду працював у будівельній сфері. За словами близьких, «був надзвичайно веселою, щирою та відважною людиною». Захоплювався футболом.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся з-за кордону та добровільно став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку у складі 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Степана Мишковського залишилися батько, дружина, двоє дітей, п’ятеро братів та три сестри.
