У суботу, 28 вересня, Львів попрощається з військовослужбовцями Андрієм Шутяком та Максимом Ушенком, які боронили Україну від російських окупантів. Мерія закликає містян долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, опісля відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Андрій Шутяк (05.12.1972-30.10.2023) Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №60 м. Львова. Згодом здобув професійно-технічну освіту у Відокремленому структурному підрозділі «Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Національного університету «Львівська політехніка».
Після завершення навчання впродовж трьох років проходив військову службу у лавах ракетних військ.
Працював у Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця». Увесь свій вільний час присвячував родині. За словами близьких, був неймовірною людиною: дуже чуйною, доброю, завжди готовою допомогти, розвеселити та підтримати. Веселий, сміливий, відданий, героїчний – усе, за що він брався, йому обов’язково вдавалось.
Із початком повномасштабного вторгнення росії став на захист держави від окупантів. Боронив суверенітет та незалежність Батьківщини на території Запорізької та Донецької областей у лавах 25-го окремого штурмового батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Збройних Сил України.
У Андрія Шутяка залишилися дружина та донька.
Максим Ушенко (05.07.1986-22.09.2024) Уродженець села Просторе Луганської області.
Навчався у Просторівському ліцеї, згодом вступив до Білокуракинського професійного аграрного ліцею.
Після завершення навчання працював у рідному Просторому. Захоплювався рибальством, вирощував кролів. За словами рідних, був дуже доброю людиною, нікого не залишав у біді.
Із 2017 року виконував завдання у зоні проведення антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил спершу у складі 138-го навчального батальйону матеріального забезпечення, потім – 46-го окремого штурмового батальйону «Донбас».
Початок повномасштабного вторгнення зустрів на передовій. Боровся із окупантами на Донеччині та Луганщині, із 2024-го року перебував у складі 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Не зважаючи на отримане поранення, продовжував військову службу.
У Максима Ушенка залишилися двоє дітей та двоє братів.
