Неподалік Львова є занедбаний костел, який спорудили на початку ХХ століття. У радянські часи його перетворили на склад, а потім будівлю не використовували. За цей час костел руйнувався, у якому він зараз стані та чи планують його відновлення, дізнавалися журналісти Суспільного.
Катерина Бакун живе у селі Вовків з 1946 року. Тоді жінку переселили.
“Кордон змістився, ми були під Польщею, і Сталін нас тоді перевіз сюди. Нас переселили у 1946 році з села Стаї, Люблінська область, Томашівський район. У квітні ми були вже тут”, — каже Катерина Бакун.
Жінка пам’ятає, як тоді виглядав костел.
“Там були варгани, поляки грали, як в музеї “Шевченківський гай”. І був престіл, все понищили. Були два павуки дуже гарних, не знаю де вони їх забрали, ті шо світять в церкві”, — пригадує жінка.
Тоді ж поляків з Вовкова депортували. З того часу у костелі почались православні Богослужіння.
“Ми приїхали і та церковця була маленька, люди всі не поміщалися, бо там ходили мешканці сіл Мелятичі, Вовків і Загір’я, бо в них не було церкви. І в костелі відправляли Службу Божу, а потім на церкву наклали податок. Люди були не в силі за то заплатити і костел закрили”, — каже Катерина Бакун.
Згодом костел перетворили на склад. У костелі зберігали зерно, пригадує мешканка села.
Зараз єдине, що збереглося у храмі — цегляні колони та металеві решітки на вікнах.
“Ми бачимо вежу костелу, у якій колись була дзвіниця. У католицьких костелах дуже часто при вході: ліворуч і праворуч будувались вежі. Костел має таку естетику, вони трошки відійшли вже від класичного готичного стилю і додали напівкруглі елементи: вікна, вежі”, — каже дослідник пам’яток Львівщини Андрій Риштун.
У костелі Святої Магдалини знімали перший український детектив “Злочин з багатьма невідомими” за сюжетом твору І. Франка.
“Навіть попри занедбаний стан він вражає: світлом, задумом. Він достатньо великий і там могло поміститись 200 людей. Бачимо високу стелю, збереглась частина церкви, даху”, — додає Андрій Риштун.
За словами голови Солонківської територіальної громади Богдана Дубневича, працюватимуть над відновленням храму після закінчення війни.
“Я більше ніж впевнений, що і держави Європи, і держава Україна виділять з бюджету кошти для відновлення храмів чи костелів. Тоді зрозуміло, що сільська рада дасть свою лепту, якщо дозволить законодавство”, — каже Богдан Дубневич.
Костел спорудили на початку ХХ століття у стилі арт-деко. Храм є пам’яткою архітектури місцевого значення.