У Львові завершився архітектурний конкурс на меморіальний комплекс військових поховань Героїв України на вул. І. Мечникова, який тривав три місяці. Окрім зони поховань тут планують облаштувати меморіальний сквер, музей, монумент невідомому солдату, каплицю та колумбарій – місце для захоронення урн з прахом. Переможцями конкурсу стала команда архітекторів з Хмельницького – Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. Їх проєкт – це концепція. Її ще будуть доопрацьовувати з членами дорадчої ради, до якої входять військові, родини загиблих та представники духовенства і з якими напередодні зустрічались архітектори.
За проєктом намогильні споруди на цвинтарі пропонують виконати з білого архітектурного бетону із вкрапленнями натурального каменю (“терраццо”). На надгробному камені буде місце для фотографії та імені з роками життя полеглого. Разом із надгробним каменем буде місце для розміщення квітів та лампадок. Також збоку біля могил облаштують невеличкі місця для сидіння уніфікованого дизайну.
Важливою частиною зони поховань стане колумбарій – місце для захоронення урн із прахом, куди можна буде спуститися як сходами так і пандусом.
“На передній частині комплексу біля вул. Мечникова пропонуємо облаштувати площу із монументом невідомому воїну. Концепція нової площі полягає у зміненні осі міста на вісь історичну. Ця вісь направлена на Північний Схід та Схід в усереднену точку, що поєднує координати боїв за Київ, Харків, Донецьк, Авдіївку, Дебальцеве, Іловайськ, Херсон та основний напрямок оборони України. Таке зміщення осі повинне привернути увагу до географічної єдності України та контрастувати зі структурою міста, врізаючись у неї,” — говорить автор проєкту Дмитро Райфшнайдер.
Січення граней Монументу невідомому воїну нагадуватиме щит. Монумент може мати багато символічних прочитувань, але основне – це зелені шляхи, що в перспективі йдуть до неба. А зелень на щиті символізуватиме цвіт нації, який пішов захищати державу.
Також на площі розташують плиту, на якій зобразять графічні знаки бригад і підрозділів, герої яких воювали за Україну. Тут же буде і місце покладання квітів.
В кінці «марсового поля» залишать хрест на честь Української галицької армії, який завершує центральну вісь всього комплексу. Біля хреста буде розміщена молитовна споруда.
Переможців фахове журі обирало серед 27 поданих конкурсних робіт. В журі працювало 9 людей з різних середовищ: меморіалізації, представники органів місцевого самоврядування, обласної адміністрації, спілки архітекторів, практикуючі архітектори та професори. В процесі виникало багато дискусій, проте результати конкурсу журі затвердило одноголосно.
«Ми обрали проєкт, де в центрі є поховання Героїв – це основний елемент, який ніщо не може затьмарити. З точки зору самих поховань, надмогильних споруд – тут все дотримано досить коректно. Є козацький хрест, є альтернативна версія цього поховання для нехристиян, є можливість дістатися до будь-якого місця поховання на кріслі колісному. Мабуть, з точки зору вирішення самої зони поховань – це найбільш коректний з усіх поданих.
Ми розуміємо всю відповідальність та чутливість теми. Водночас ми говоримо не про обраний проєкт, який один в один буде реалізовуватись. Журі обрали архітекторів, з якими будемо працювати. Багато ідей, озвучених на зустрічах з дорадчою радою, з родинами та організаціями, будемо враховувати. Ми маємо вийти на найкращий результат, який буде влаштовувати всіх», – розповів Антон Коломєйцев, головний архітектор Львова.
Раніше автори ідеї презентували вже свій проєкт дорадчій раді, куди входять представники Міністерства Оборони та різних бригад Збройних сил України, родини загиблих Героїв, представники громадськості та духовенства.
«Українська військова меморіалістика – це те, що ми повинні створити сьогодні з нуля, тому що її немає, а те, що було, не є прикладним. Тому Львів у цьому плані є першопрохідцем і важливо правильно як з функціональної, так і з естетичної точки зору побудувати цей проєкт, щоб він був гідним заплаченої ціни всіма загиблими, які там поховані. Ми сьогодні побачили хороший проєкт, але його ще треба доповнити і ми максимально готові до цього долучитися», – розповів Тарас Іщик, військовослужбовець 103-ї окремої бригади територіальної оборони.
Представники родин загиблих схвально відгукнулися про презентований проєкт, лиш попросили відзначити на меморіалі імена зниклих безвісти захисників, щоб їхні родини також мали де вшанувати рідних.
«Ми з більшістю родин на цей проєкт чекаємо вже з 2014-2015 року, але коли почалася повномасштабна війна і відкрилося нове поле, ми всі розуміли, що воно буде серцем нашого Львова. Сьогоднішні враження: місто нас почуло, місто врахувало і архітектори врахували всі наші побажання до маленьких дрібниць. Щемливо дуже, тому що насправді проєкт просто в саме серце», – сказала Гелена Білик, представниця Громадської організації «Родин полеглих героїв Львівщини».
«Перше враження надзвичайно позитивне. Звичайно, я розумію, що це загальна арка, ще буде дуже багато уточнюючих елементів і на команду чекає велика робота. Але якби я мала собі уявити поле почесних поховань, то те, що я побачила сьогодні, є дуже близьким до мого бачення», – додала Вероніка Карачевська, сестра загиблого захисника Миколи Забавчука.
На обговорення проєкту з представниками родин долучився і міський голова Львова Андрій Садовий.
«Чи не щодня з різними міжнародними делегаціями буваю на цвинтарі. І ми не просто кладемо квіти спереду, а проходимо алеєю через усі поховання. За цей час у людей всередині все перевертається і вони починають зовсім по-іншому усвідомлювати цю реальність. Цей досвід дає можливість іноземцям побачити зблизька могили, фото наших Героїв та усвідомити жертву українців у цій боротьбі. Тож це сакральне місце для кожного львів’янина і для кожного українця», – зазначив Андрій Садовий.
Додаткові рекомендації команді переможців дало і журі конкурсу. Серед іншого радять додати озеленення, яке закриє міські будинки з північного боку меморіалу.
Друге місце у конкурсі посів колектив у складі: Андрій Лесюк, Михайло Когут, Катерина Іващук, Ярослав Іваськів, Єгор Перепелюк, Ігор Когут (м. Львів).
А на третьому місці проєкт авторського колективу у складі: Денис Козак, Анна Помазанна, Христина Муха, Тютюнник Артем, Сімоне де Якобіс, Малґожата Куцевич.
