Пацієнти реабілітаційного центру НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN), які втратили зір, діляться порадами, як ефективніше комунікувати з незрячими людьми. А ерготерапевти центру підказують, як зробити простір людей з вадами зору не лише безпечним, а й комфортним.
«Поранених захисників та цивільних, які втратили зір, з кожним днем війни стає більше. Уламки ракет та мін уражають компоненти зору, які неможливо відновити. Тому таким пацієнтам доводиться вчитися жити з тростиною. А суспільству – правильно комунікувати з ними», – кажуть у центрі НЕЗЛАМНІ у Львові.
10 порад для комунікації з незрячими:
- Коли ви звертаєтесь до незрячого/незрячої, спочатку назвіть своє ім’я, а тоді торкніться його/її руки або плеча.
- Запитайте у незрячого/незрячої, чи потрібна допомога. Якщо ні, то не нав’язуйте її.
- Коли ви хочете допомогти у супроводі, станьте попереду та запропонуйте взятися за ваш лікоть або плече.
- Коли ви супроводжуєте незрячого/незрячу, вживайте слова «праворуч, ліворуч, попереду». Враховуйте усі перешкоди на вашому шляху.
- Завчасно попереджайте про вузькі проходи, низькі двері чи гілки дерев.
- Речі, документи, записку, гроші необхідно подавати незрячому/незрячій в руки. За винятком тих випадків, коли він/вона скаже, куди потрібно це класти.
- Делікатно поінформуйте, якщо у нього/неї порвана куртка, брудний одяг, розв’язані шнурівки.
- Розкажіть незрячому/незрячій про зміни на звичних маршрутах, якими він/вона пересувається: ремонтні роботи на дорогах, аварійні ситуації тощо.
- Зберігайте особисті справи незрячого/незрячої в таємниці: відвідування банку, лікаря та особистих повідомлень.
- Не розміщуйте предметів та не стійте на тактильній плитці: рифлена є попереджувальним знаком для незрячого/незрячої, а повздовжня – задає напрям руху.
